Шукати в цьому блозі

четвер, 26 березня 2015 р.

Довічно ув'язнені - найважча категорія в'язнів.

25 березня 2015 року о. Костянтин Пантелей відвідав довічно ув'язнених, що утримуються під вартою у Київському слідчому ізоляторі. Це, напевно, найбільш потребуюча опіки категорія засуджених, з огляду на суворе утримання й обмеження контактів зі світом. Це також найбільш часомістке служіння. Адже левина доля часу йде на слухання людей, яким ні з ким виговоритися, не враховуючи вже й часу на саму процедуру допуску. "Після вміння слухання найціннішими є здатність не осуджувати, молитися, проповідувати, відповідати на складні запитання," - каже о. Костянтин. Йому траплялося стрічати за ґратами засуджених до вищої міри, які несли тягар своєї, а інколи зовсім чужої провини. "Довічно ув'язнені - найважча категорія в'язнів," - говорить він.

Непростої теми довічної ізоляції злочинців торкався Святіший Отець папа Франциск, виступаючи перед делегатами Міжнародної асоціації кримінального права.  В нашій Церкві є декілька священиків, які мають багатолітній досвід служіння для цієї категорії засуджених: о. Віталій (Котик). ЧНІ, о. Павло Хведорук, о. Тарас Мирка, о. Андрій Бухвак, о. Андрій Лемчук, о. Василь Пантелюк. Є кілька священиків, що приступили недавно й мають досвід менше року. Увесь досвід, здобутий ними - дуже цінний і потребує узагальнення у вигляді підручника для душпастирів. Друк такого підручника Відділом Патріаршої Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України готується цього року.

До початку неоголошеної війни й російської інтервенції в Україні нараховувалося 1895 засуджених на довічне позбавлення волі. Станом на 1 березня 2015 року в установах виконання покарань, що знаходяться на території, вільній від російських окупантів їх є 1630 осіб. Від 1997 року, коли вступив у силу мораторій на смертну кару, минуло 18 років. Відомо лише поодинокі випадки скасування вироків в'язням засудженим на довічно: після визнання судової помилки у справі Геннадія Китайника і Юрія Височиненка, у справі Павличенків - звільнення особливим рішенням Верховної ради як політв'язнів. 
 
Число довічників зростає. З цим зростає і потреба адекватного ставлення до громадян, які відбувають таке покарання, вдосконалення законодавства відносно можливостей оскарження неправосудних вироків, соціально-психологічна праця, душпастирство тощо. У Житомирській установі виконання покарань № 8 зі сприянням Державної пенітенціарної служби України кілька довічників навчаються на заочному факультеті МАУП. Потреба в душпасирстві довічників також є викликом для Церкви, на який поки нема достатньої відповіді. Процедура допуску у сектор максимального рівня безпеки є доволі складною. В деяких установах, як Замкова виправна колонія, тривалість проходу священика для зустрічі з одним лише в'язнем розтягається на 2 - 4 години. З введенням закону про капеланство в дію ці труднощі будуть позаду. Зростає потреба у належній комплексній підготовці духовенства і вірян для цієї праці. Сьогодні однією з найбільш доступних форм душпастирства довічників є листування.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

Немає коментарів:

Дописати коментар