6 листопада у приміщенні клубу Київського слідчого ізолятора в рамках Ювілею для в'язнів відбулася місійна зустріч священиків і волонтерів із засудженими, що працють у господарській обслузі установи. У цій події брали участь керівник Відділу душпастирства УГКЦ у пенітенціарній системі України протоієрей Костянтин Пантелей, префект з навчальної частини Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ - диякон Роман Островський, ліцензіат біблійного богослов'я, і троє випускників семінарії. Вони приготували цікаве впровадження до читання Святого Письма, а на завершення подарували примірники Святого Письма і богословську літературу.
Розпочав зустріч отець диякон Роман з загального представлення про братів які прибули з семінарії та лекції зі Святого Письма. Пізніше брат Юрій познайомив в’язнів зі старозавітними пророками. Також брат Ярослав наблизив слухачів до кращого розуміння Слова Божого наводячи принагідні життєві приклади. Після цього була презентація про історію написання та структуру Святого Письма, яку провів та подав коментар брат Олег. Потрібно також виділити слова отця Костянтина який має великий вплив та є знаний серед в’язнів.
Спільними зусиллями ми старались донести Слово Боже до засуджених. Для більшості з нас це був перший досвід такого ґатунку. Ми дуже цінуємо цю можливість та маємо позитивні враження у цих тюремних стінах. Сподіваємось, що зможемо і надалі служити нашим братам які позбавлені волі.
Ось враження братів:
Зустріч з в'язнями в Київському слідчому ізоляторі на мене справила досить позитивне враження, бо у порівнянні з прилуцькою колонією в часі доповіді я майже весь час ловив уважні, спраглі погляди слухачів. Я в цій установі був вперше, тому дуже хвилювався. Але атмосфера виявилася на диво домашньою. Без перебільшення, в мене виникло навіть враження, що в залі були присутні мої давні знайомі. Можливо, що це було також пов'язано з віком слухачі, людей з життєвим досвідом, глибшим поглядом на життя і це якось компенсувало мою невпевненість, тому я не відчував презирства чи байдужості щодо мене. Це дуже гарний досвід для мене, бо це ще раз доводить, що людей потрібно приймати не за ярликами, але за їхньою особистою гідністю. Від них також можна багато повчитися.
бр. Юрій Косач
Мені часто доводилось проводити заходи у прилуцькій виховній колонії, але я жодного разу не був у Лук’янівському СІЗО. Я знав, що вікова категорія буде іншою, а тому потрібно було подумати, які вибрати уривки із Святого Письма, щоб заохотити до читання Слова Божого, щоб воно давало сили змінюватись та надію. Моя підготовка включала також і молитву за тих до кого ми будемо йти, щоб Господь їх міг торкнути через промовлене до них слово. Уже на самій зустрічі не відчував хвилювання, була навпаки впевненість і мир. Ця впевненість не полягала у моїх силах, я відчував, що Бог провадить. Для мене це був гарний досвід, щоб і надалі проводити різні тематичні зустрічі у закладах позбавлення волі.
бр. Ярослав Павлюк
Як на мене, то похід у в'язницю зі Словом Божим - це дуже потрібний досвід у семінарійному служінні. Хоч за стінами в'язниці панує сірість, в мене все одно склались позитивні враження. Думаю що зможу послужити цим людям у майбутньому. Боже Милосердя немає кордонів, і є відкрите для кожного.
бр.Олег Рибчак, VI курс КТДС
Немає коментарів:
Дописати коментар