В Українському Католицькому Університеті відбувся круглий стіл «Український вимір пенітенціарної ідеї» з нагоди відкриття пересувної експозиції творчості в'язнів.

19 травня 2015 р. у Львові у приміщенні Філософсько-богословського факультету УКУ відбувся круглий стіл «Український вимір пенітенціарної ідеї», у якому взяли участь студенти, душпастирі, капелани, волонтери, що працюють із засудженими.

Захід проходив під егідою Кафедри пасторального богослов’я УКУ, у співпраці з Пенітенціарним душпастирством УГКЦ. Декан Філософсько-богословського факультету, о-дн. Роман Завійський зазначив: «Україна сьогодні потребує реформи в усіх сферах суспільного життя, а судова і пенітенціарна система в собі ще й досі несе тягар колишнього тоталітарного режиму. Ми зібрали сьогодні в УКУ експертне середовище, яке допоможе знайти відгук на заклик Папи Франциска до пастирів йти і служити тим, що перебувають на задвірках суспільства або й взагалі є відкинуті ним».

Виступаючи на відкритті заходу, проректор УКУ Мирослав Маринович, дисидент, політв'язень, поділився своїми спогадами про перебування у тюрмах і таборах. Він зазначив, що в деякі моменти, ув’язнення можна сприймати і певним благословенням, Але це можливе у двох випадках: якщо на людині немає вини, і її карає система. «Тоді твоє чисте сумління дає тобі можливість почуватися вільним», – зазначив Мирослав Маринович. Друга – коли страждання людини стають підставою для духовного росту, а не тільки муки. В такі моменти, за словами дисидента, тюрма може стати місцем свободи.

Звернув увагу Мирослав Маринович і на моральні проблеми і професії наглядача. Робота в такій сфері змінює людину, і не всім під силу винести такий тягар відповідальності. В такі моменти людина може стати доволі агресивною як до в’язнів, так і до людей, які її оточують. Відтак люди, які працюють з в’язнями, теж повинні мати певну реабілітацію.

Про необхідність служіння для персоналу Державної пенітенціарної служби говорив і о. Костянтин Пантелей, керівник відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. У доповіді він представив міжнародні базові стандарти опіки в'язнями, над якими працювала Міжнародна Католицька Комісія Душпастирства в Тюрмах (ICCPPC). Вони були прийняті на XII Конгресі ОOH з попередження злочинності та кримінального правосуддя, Сальвадор де Баія, Бразилія, квітень 2010 року. Саме ці положення послужили для формулювання змін в законодавстві України щодо ув’язнених,і персоналу пенітенціарної служби. Капелан розповів про свій досвід душпастирювання у місцях позбавлення волі.

о. Григорій Драус, головний в'язничний капелан Римо-Католицької Церкви в Україні, представив пенітенціарне законодавство і практику капеланства у більш як 40 країнах світу та представив перспективу необхідних змін тюремних правил, які мали б полегшити душпастирське служіння. 

Мирослав Демків, головний спеціаліст у зв’язках зі ЗМІ та громадськістю управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області, розповів про завдання пенітенціарної служби та потреби персоналу, який знаходяться у важких і небезпечних обставинах служби, яка фінансується з боку держави лише на 40 % від потреби.

Богословський аспект душпастирювання для в’язнів представив о. Михайло Плоцідем, віце-ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа. «Ісус вчить нас, що людина не тільки покликана приймати милосердя від Бога, але і творити його у стосунку до ближніх. Заповідь милосердя володіє особливою значущістю», – зазначив о. Михайло. Ще одним досвідом спілкування з ув’язненими поділився о. Віталій Котик. Він з 2001 року займається душпастирюванням для ув’язнених, і побував в багатьох містах України. Як він зазначив, головне у спілкуванні з в’язнями залишатися самим собою, а не уподібнюватися до них, переходити на їх лексикон.

Заступник голови Комісії УГКЦ «Справедливість і мир» о. Олег Лука, представив в’язничне служіння у світлі папської енцикліки Evangelii Gaudium. «Папа закликає нас до християнської радості, щоб Церква знову відкрила головне послання Христа у сучасному світі. Папа Франциск пропонує цей документ у Церкві як карту і керівництво для її пастирської місії найближчим часом. Це запрошення відновити пророче і позитивне бачення реальності, не ігноруючи поточні проблеми.»

Соціальне дослідження «Роль Церкви у ресоціалізації засуджених до позбавлення волі» представив доцент кафедри соціології та соціальної роботи НУ «Львівська Політехніка» Володимир Проскура. Науковець показав, в яких саме сферах Церква найбільше допомагає в’язням під час їх перебуванні у тюрмах.

Тематиці реабілітації чоловіків і жінок після звільнення присвятили свої доповіді Ігор Гнат, керівник благодійної організації «Регіональний Центр соціальної адаптації» і с. Оксана Пелех, ЗНІ, асистент капелана Львівської Архиєпархії УГКЦ. 

Про історію участі студентів Львівської Духовної Семінарії у програмах праці із засудженими розповіли брати  Остап Микитчин і Андрій Хробак.

Круглий стіл відбувся з нагоди відкриття цього ж дня, Національної пересувної експозиції образотворчого і прикладного мистецтва в’язнів «Переображення Господньою Любов’ю» у Львівському палаці мистецтв. Започаткована у серпні 2013 року у Києві, ця виставка уже побувала багатьох містах України. Після закінчення експозиції у Львівському палаці мистецтв виставка на деякий час буде перенесена у корпус філософсько-богословського факультету. Експозиція відбувається під патронатом глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, її організаторами є Пенітенціарне душпастирство УГКЦ, Львівський палац мистецтв, Державна пенітенціарна служба України, Фонд митр. Андрея Шептицького, Національна Спілка художників України та Український католицький університет.

Учасники  Круглого столу «Український вимір пенітенціарної ідеї» 19 травня 2015 року і теми доповідей.

1) о. д-н Роман Завійський, декан філософсько-богословського факультету УКУ

2) о. Андрій Олійник, завідувач кафедри пасторального богослов’я УКУ

3) професор Мирослав Маринович, політв’язень, віце-ректор УКУ, президент Інституту релігії та суспільства, «Коли ув’язнення стає благословенням…»

4) о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, «Впровадження міжнародних пенітенціарних норм в українське законодавство»

5) о. Михайло Плоцідем,віце-ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа, викладач УКУ

«Злочин. Прощення. Милосердя. Богословські основи служіння в’язням»

6) о. Віталій Котик,ЧНІ, ігумен монастиря Св. Кирила і Мефодія, м. Кам’янець-Подільський

«Специфіка в’язничного служіння. Свідчення капелана»

7) Володимир Проскура, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка», «Роль Церкви у ресоціалізації засуджених до позбавлення волі»

8) Ігор Гнат, керівник благодійної організації «Регіональний Центр соціальної адаптації»; активіст, що розшукує і звільняє зниклих закордоном жінок, «Реабілітація після звільнення»

9)  о. Олег Лука, заступник голови Комісії УГКЦ «Справедливість і мир», «В’язничне служіння сьогодні у світлі енцикліки Evangelii Gaudium»

10) Мирослав Демків, головний спеціаліст у зв’язках зі ЗМІ та громадськістю управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській обл. «Пенітенціарна служба Львівщини: на шляху до європейських умов утримання під вартою»

11) с. Оксана Пелех, ЗНІ, асистент капелана Львівської Архиєпархії УГКЦ, «Жінка після ув’язнення: новий виклик і шанс»

12)  о. Григорій Драус, головний в’язничний капелан Римо-Католицької Церкви в Україні, «Закони і практика діяльності представників релігійних організацій у в’язницях у світі»

13)  Остап Микитчин, студент ЛДС/УКУ

14)  Андрій Хробак,  студент ЛДС/УКУ, «Розвиток служіння в’язням серед студентів Львівської духовної семінарії Святого Духа»

У Збаразькій жіночій виправній колонії була започаткована спільнота «Матері в молитві».

З ініціативи капелана о. Омеляна Колодчака, в неділю, 17 травня, у Збаразькій жіночій виправній колонії №63 була започаткована спільнота «Матері в молитві».  На заснування спільноти прибула координатор руху у Тернопільсько-Зборівської архиєпархії – Ольга Білик і провідник «Матерів в молитві» церкви Юрія Переможця м. Збаража – Марія Бучинська.

З словом мама в нас в нас асоціюється найрідніше, найдорожче. Нам завжди потрібна материнська молитва, любов і опіка, а особливо тоді коли нам важко. У найтяжчі хвилини ми подумки звертаємось до мами. Це особливо відчутно коли перебувати у місцях позбавлення волі. Слухаючи неодноразово сповіді ув’язнених жінок, та й у приватних розмовах з ними, отець Омелян Колодчак зауважив, що для цих жінок найболючіше питання  - це їхні діти і батьки.

«Господь завжди допомагає нам духовно, – звернувся до засуджених жінок отець Омелян, – навіть тоді, коли тягарі здаються нам такими важкими, що здається ми не зможемо їх подолати. Та з молитвою можна перемогти всі проблеми. Тому сьогодні через молитву ви можете злучитися зі своїми найдорожчими людьми – вашими дітьми і батьками. Місяць травень – місяць Божої і водночас нашої матері Марії, яка прийняла всіх нас за своїх дітей. Марія любить всіх, навіть за найбільших грішників вона молиться. Ще не чувано ніколи, щоб Вона не помогла…  Мати Божа донесе Своєму Сину всі ваші прохання, тільки з довірою ви їй розкажіть все що у вас на серці. Любов матерів змінює світ. Об’єднавшись сьогодні у спільній молитві матерів ви зможете випросити для себе необхідні ласки. Пані Оля присутня тут, щоб поєднати вас духовно в спільноту «Матері в молитві», щоб ви тут могли збиратися і молитися за найдорожчих вам людей.»

Після цього в каплиці був відслужений Молебень до Матері Божої, в наміренні всіх жінок, по закінченні якого відбулося заснування спільноти «Матері в молитві». Пані Оля привезла для всіх жінок молитовники «Матері в молитві», розказала жінкам про спільноту, і закликала їх молитися завжди, коли вони будуть відчувати потребу в молитві. Було присутніх більше тридцяти жінок, які спільно з п. Олею і п. Марією щиро молилися молитви до Святого Духа, Псалом 90, покаянну молитву, молитву про єдність. Матері промовили молитву подяки за дар материнства, за Україну, просили в Господа кожна і в своєму приватному наміренні.  Пані Оля дала свідчення зі своєї життєвої практики, про силу материнської спільної молитви, про зцілення хворих, і додала, що там де в людей неможливе, то у Бога все можливе. Попросила жінок молитися з вірою, і Бог неодмінно вислухає їхні прохання. Світлана Довгопола роздала всім присутнім образочки Матері Божої.

Надія Тхір

Інформація про служіння в'язничних капеланів УГКЦ.

«Терпеливістю і милосердям!»

Відродження душпастирства УГКЦ у пенітенціарних установах України розпочалося 1991 року, у часі її легалізації після років підпілля. Після перенесення 2005 року осідку глави УГКЦ до Києва блаженніший Любомир Гузар створив при Патріаршій Курії УГКЦ Департамент душпастирства у силових структурах України під керівництвом преосвященнішого Михаїла (Колтуна), єпископа Сокальсько-Жовківського. За координацію служіння УГКЦ у виправних колоніях та в’язницях відповідає Відділ душпастирства у пенітенціарній системі України. Сьогодні душпастирська опіка проводяться регулярно в пенітенціарних установах № 14, 30, 34, 40, 41, 44, 47, 48, 50, 55, 63, 85, 110, 112, 118, 128, 135 у дев'яти слідчих ізоляторах та в двох колоніях для неповнолітніх України. Інші 6 установ наші священики мають можливість відвідувати тільки принагідно. З огляду на гібридну війну московії проти України, анексію Криму і окупацію окремих районів Донецької і Луганської області опіка над в’язнями була припинена в пенітенціарних установах № 3, 13, 120, 124. 

Кожна з 12 єпархій на території України має головного капелана. Участь у служінні беруть священики, семінаристи, монахи й миряни – всього понад 200 осіб. Серед них – 32 священики-капелани. Більшість з них отримали сертифікати про засвоєння базового рівня компетентності для праці у пенітенціарних установах. Багато активних волонтерів є студентами або фаховими богословами, психологами, юристами, соціальними працівниками та педагогами. У різних сферах цього служіння беруть участь понад 1000 волонтерів на регулярній основі.

Кримінально-виконавча служба України інформує про стан органів і установ пенітенціарної системи.

Головними напрямками служіння капеланів є проповідь, катехизація, уділення Св. Тайн, сприяння у підтримці зв'язків із родиною, навчання, священиків і волонтерів основам місії Церкви у тюрмах. Неділя про Блудного Сина, за два тижні до Великого Посту, є у Церкві Днем особливої уваги УГКЦ до в’язничного служіння.

2001 року УГКЦ стала співзасновницею й учасницею Української міжконфесійної християнської місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”. Місія об’єднує 12 християнських Церков і деномінацій. Ця організація представляє Україну в Міжнародній асоціації тюремного служіння (PFI). Від 2003 року УГКЦ є учасницею, на правах спостерігача, а з 2007-го – дійсним членом Міжнародної католицької комісії душпастирської опіки в тюрмах (ІССРРС), яка діє під керівництвом Конгрегації в справах духовенства, у співпраці з Папською радою “Справедливість і мир” та має статус спеціального консультанта ООН.

У листопаді 2007 року на прохання тюремного духовенства УГКЦ було проведено перший вишкільний семінар для священиків на базі Біло-Церківського училища ДКВС України. Це послужило народженню першої концепції навчання капеланів: у січні-лютому 2008 р. спільно з викладачами училища було погоджено 72-годинну програму навчання служителів Церков Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі» для здобуття мінімального рівня компетентності у кримінально-виконавчій сфері.

2008 року відбулося Перше паломництво Державної пенітенціарної служби України до Зарваниці за участю представників 7 Церков-учасниць Місії. Традицією стало щорічне Всеукраїнське паломництво для працівників пенітенціарної системи України під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» до Свято-Успенської Унівської Лаври.

У співпраці з Державною пенітенціарною службою УГКЦ посприяла участі праць образотворчого мистецтва в’язнів у міжнародних мистецьких конкурсах у Відні (червень 2009) та у Берліні (грудень 2009, грудень 2011, грудень 2014).

2009 року у Києві, з ініціативи УГКЦ, було проведено Міжнародну конференцію «Юридичний вимір пенітенціарного служіння», в якій брали участь чільні представники Міжнародної католицької комісії в’язничного душпастирства (ІССРРС) та Міжнародної асоціації тюремного служіння (PFI). 

2009 - 2011 року тривала І Національна пересувна експозиція мистецтва в'язнів «Переображення Господньою Любов'ю», яку побачили у 9-ти містах України.

2011 року, УГКЦ за співучастю Церков-учасниць Української міжконфесійної християнської місії «Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі» зініціювала проведення круглого столу в УКРІНФОРМІ «Реалізація релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Вплив духовно-морального фактора на виправлення засуджених». Таким чином розпочалася праця з розробки концепції пенітенціарного душпастирства у в'язничній системі України.

Зустріч Європейської ради ICCPPC з українськими капеланами відбулась у Львові у січні 2012 року, що засвідчило зростаючу увагу міжнародної спільноти до системи правосуддя та попередження злочинності в Україні.

29 травня 2012 року вперше в стінах Верховної Ради України обговорювалася проблема систематичної духовної опіки в'язнями. Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у співпраці з Асоціацією Українських Правників та Українською міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі", провів «круглий стіл» на тему: «Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики». Найактивнішу участь у підготовці цієї події взяло Пенітенціарне душпастирство УГКЦ. Як наслідок цієї зустрічі триває розробка й обговорення проекту Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

12 грудня 2012 року Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав і Голова Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Лісіцков підписали Угоду про співробітництво. Угода є віддзеркаленням розвитку співпраці, передбаченої попереднім документом, підписаним Блаженнішим Любомиром 2007 року. Текст Угоди не лише підсумував структурні зміни, що сталися за останні 5 років, але також зробив наголос на опіку персоналу ДПтС України та членів їх сімей, слухачів навчальних закладів ДПтС України, засуджених та осіб, узятих під варту.

26 грудня 2012 року відбулася презентація першого підручника, що подає фахові орієнтири священикам і волонтерам для душпастирства у пенiтенцiарних закладах «Служити в’язням». Вона є плодом багатолітньої співпраці з пенітенціарною службою та містить важливі документи Церкви стосовно цього прекрасного служіння.

У липні - серпні 2013 року представництво УГКЦ у складі міжконфесійної групи взяло активну участь у розробці пропозицій до Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) № 1154. 14 травня 2015 року Верховна Рада України прийняла проект закону у другому читанні. 

19 серпня 2013 року був зорганізований Національний конкурс образотворчого і прикладного мистецтва  в'язнів «Преображення Господньою Любов’ю». Відтак, протягом 2013 - 2015 років тривала пересувна експозиція містами України. Подія допомогла створити поле для діалогу між людьми, які опинились у місцях позбавлення волі та суспільством. Під час виставки відбувалися зустрічі, презентації, семінари та круглі столи, де неодноразово наголошувалося на необхідності реформування кримінального судочинства і пенітенціарної системи України, участі Церкви і суспільства у процесі соціальної інтеграції колишніх в'язнів. Розпочата у Києві, виставка побувала у 17 містах України, а 20 творів експозиції потрапили з Києва на міжнародний конкурс у Берліні. 

20 липня 2014 перед збором близько 200 тисяч вірних та священиків на Всеукраїнській прощі до Зарваниці, Патріарх Святослав урочисто проголосив блаженного єпископа і мученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного служіння духовенства та віруючих Української Греко-Католицької Церкви.

02 грудня 2014 року у Києві була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «Християнська проповідь у місцях несвободи. Історія і сучасність України». Цю подію було організовано Пенітенціарним душпастирством УГКЦ у співпраці з Українською міжконфесійною християнською місією «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі», Державною пенітенціарною службою України, Всеукраїнською профспілкою персоналу органів та установ Державної пенітенціарної служби, Релігійним інститутом Св. Томи Аквінського. Учасники конференції запропонували подальші кроки для впровадження капеланства. 

2015 року триває Всеукраїнська пересувна виставка мистецьких робіт в'язнів «Переображення Господньою Любов’ю», яку проводить Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ» у співпраці з Державною пенітенціарною службою України. Поруч з відкриттям мандрівної експозиції відбувається навчання волонтерів Пенітенціарного душпастирства УГКЦ.

Контакт:

преосвященніший Михаїл (Колтун),

єпископ Сокальсько-Жовківський,

керівник Департаменту УГКЦ

з душпастирства у силових структурах України

а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20

e-mail: sokaleparchy@zhovkva.lviv.ua

 

протоієрей Костянтин Пантелей,

керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства

у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
моб. 098 422-9-221
e-mail: panteley@ukr.net

Павло Загороднов,

референт Відділу Курії УГКЦ з душпастирства

у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
моб. 097 397-29-40

e-mail: zagorodnov.p@gmail.com