Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи для в'язничних та пробаційних служб щодо радикалізації та насильницького екстремізму (2-3 березня 2016 року) закликають надавати преференції душпастирям, для того, щоб викликати позитивні особисті зміну ув'язнених, щоб ризик вчинення ними злочинів на свободі був зведений до мінімуму.
Шукати в цьому блозі
середа, 31 березня 2021 р.
Рекомендації Ради Європи в'язничним і пробаційним службам щодо пенітенціарного душпастирства
середа, 17 березня 2021 р.
Релігійні діячі та правники звертають увагу на проблему виправлення судових помилок
Будь-яка людина без винятку може опинитися у статусі засудженого довічно. При цьому в Україні відсутня процедура виправлення судових помилок. Такого висновку дійшли учасники тематичного Круглого столу з циклу «Становлення справедливості в Україні», який відбувся 17 березня 2021 року в Укрінформі.
Представник Головуючого у ВРЦРО протоієрей Олекса Петрів нагадав, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій у своєму зверненні щодо становлення справедливості в Україні від 17 травня 2016 року заявила, що справедливості, як основи громадянської злагоди на землі України сьогодні бракує.
"Часто виною тому є і недосконале законодавство, і “черства” поведінка чиновників, і несправедливі судові рішення, і сумнівна доброчесність багатьох суддів. Все це разом підсилює негативне ставлення у суспільстві до судової гілки влади, і до влади в цілому".
За словами священника, питання справедливого суду не підлягає розподілу за приналежністю за релігійною ознакою, стосується як віруючих, так і невіруючих, людей без релігії, відноситься до усіх релігійних деномінацій. З переконаністю можна свідчити, що будь-яка людина без винятку може опинитися у статусі засудженого довічно.
І цей вражаючий висновок підтверджується конкретними прикладами, зауважив координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. На сайті «Боротьба за життя» представлені історії свавільно засуджених. Це різні люди, серед яких і християнський пастор Ярослав Мисяк, і кримський татарин Рашидбек Ісаков, що сповідує мусульманську релігію. Серед них – люди різних професій, з різними знаннями та досвідом, наголосив правозахисник.
Суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко, колишній виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, звернув увагу на проблему відсутності ефективного правового механізму перегляду судових вироків. За його словами, без рішення Європейського Суду з прав людини це майже неможливо:
"Я переконаний в тому, що існує проблема, яка полягає в тому, що Верховний Суд нашим законом практично позбавлений можливості переглянути вироки навіть у тих випадках, коли ми бачимо, що відбулися очевидні помилки, скажімо певні порушення судового розгляду".
Аркадій Бущенко пропонує повернути в законодавство України норму про можливість перегляду вироків за виключними обставинами – формулювання, яке існувало до 2010 року. Мається на увазі можливість перегляду вироків із підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, а також порушення процедури і неправильного застосування кримінального закону.
Голова правління Української міжконфесійної християнської місії "Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі" священик Костянтин Пантелей висловив бачення капеланів на проблему довічників зі зворотньої сторони, яка не очевидна суспільству:
"Число довічників зростає. З цим зростає і потреба адекватного ставлення до громадян, які відбувають таке покарання, вдосконалення законодавства відносно можливостей оскарження неправосудних вироків, соціально-психологічна праця, душпастирство тощо. Пенітенціарні установи не забезпечені належною кількістю спеціально приготовлених для цього соціальних приміщень. При здійсненні планувань пенітенціарних установ і бюджету Міністерства юстиції необхідно лічити на ці потреби.
Церкви Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» наполягають на створенні в законодавстві можливості для довічників оскаржувати неправосудні вироки і добиватися перегляду справ.
Змін потребує й сама система кримінального правосуддя. Розгляд тяжких справ мав би вестися за участю журі непрофесіоналів або судом присяжних.
Святіший папа Франциск, коли зустрічався з делегатами Міжнародної асоціації кримінального права, висловив думку, що довічне ув'язнення є "прихованою стратою". З цієї причини воно було виключено з Кримінального кодексу Ватикану. Остаточно кожен засуджений на довічно мусить мати шанс на повернення до суспільства в результаті застосування помилування.
Перший заступник старшого єпископа Української Церкви Християн Віри Євангельської Анатолій Козачок заявив, що питання утвердження в суспільстві верховенства права та справедливого судочинства є одним із пріоритетів духовної та громадської діяльності українських церков:
"Церква як Божа інституція має вступатися за знедолених і говорити про несправедливість та пропагувати милість. При цьому влада, у тому числі судова, має відчувати відповідальність перед Богом за свої дії."
Учасники круглого столу дійшли згоди, що справедливість була і буде основою співжиття в демократичному суспільстві. Забезпечувати справедливість в сучасних державах покликані, насамперед, суди на засадах верховенства права та незалежності суду, що гарантує дотримання прав та свобод громадян України. Особливо це актуально в справах пов’язаних з найтяжчими присудами, де ціною умисної, чи не навмисної помилки є найвища цінність – життя і гідність людини.
Довідка:
Нещодавно 3 березня 2021 року у першому читанні було прийнято Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини, яким передбачається можливість умовно-дострокового звільнення довічно-засуджених.
Проєктом Закону вносяться зміни до статті 82 КК, якими визначається можливість заміни особі, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, невідбутої частини покарання більш м’яким після фактичного відбування нею не менше десяти років покарання у виді довічного позбавлення волі. У такому випадку покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до двадцяти років.
Проєктом Закону пропонується внести зміни до статті 81 КК, якими визначається, що умовно-дострокове звільнення може бути застосоване після фактичного відбування засудженим не менше трьох четвертей строку покарання призначеного судом, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Пенітенціарне душпастирство УГКЦ за матеріалами сайту ВРЦіРО
середа, 10 березня 2021 р.
Як відбувається душпастирська опіка після локдауну
1. Заходи душпастирської опіки у пенітенціарних установах здійснюються на підставі Конституції України, Закону України № 419-VIII інших законів України та правил внутрішнього розпорядку пенітенціарних установ, затверджених наказом Міністерства юстиції України.
2. Богослужіння, молитовні зібрання, релігійні обряди підлягають вимогам режиму й безпеки та санітарним обмеженням, які прийняті у країні для приміщень релігійного призначення, відповідно до ситуації пандемії.
3. Заходи душпастирської опіки будуть можливі виключно за умови використання капеланами засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів (без клапану видиху) або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, та відсутності у них на момент побачення ознак інфікування ГРВІ.
4. Обмеження щодо кількості відвідувачів:
- у заходах душпастирської опіки бере участь один капелан від конфесії, призначений для проведення заходів пастирської опіки вищою компетентною владою Церкви чи Релігійної Організації для конкретної пенітенціарної установи;
- у часі пандемії підлягають цілковитому припиненню заходи за участю волонтерських груп;
- капеланові під час загальних зустрічей у період карантину не можуть асистувати помічники;
- Церква/Релігійна Організація підтверджує статус капелана та його помічників відповідним зверненням про надання дозволу на візити протягом означеного терміну, узгодженого з адміністрацією.
- До дозвільного списку можливо включити до 3-х представників конфесій, але лише один із них буде допускатися на засадах почергової ротації.
5. ПРИНЦИП ПОЧЕРГОВОСТІ (лише капеланам в рамках закону 419-VIII):
- Можливі лише 2 візити на тиждень за чергою конфесій, представлених в Душпастирській раді при Мінюсті. Також, на розгляд керівництва установ, включаються релігійні організації, належним чином зареєстровані, які мають добру репутацію протягом останніх років і діють в рамках закону про капеланство.
- Тільки капелани, які згідно із законом пройшли підготовку й отримали сертифікати в ІКВС та в Білоцерківському центрі підготовки персоналу ДКВС.
- Наприклад, якщо установу відвідує 4 конфесії, то повна ротація відвідувань представниками конфесій (по одному за раз) проходить за 2 тижні. Якщо 8 конфесій - ротація відбуватиметься за 4 тижні, себто один візит капелана від конфесії протягом місяця.
6. Час і регулярність візитів наперед погоджується з адміністрацією пенітенціарної установи, яка забезпечує відповідний простір для індивідуальних зустрічей, з дотриманням мінімальної дистанції не менше 2-х метрів.
7. Адміністрація пенітенціарної установи відповідає за дотримання граничної кількості осіб, які можуть бути присутні одночасно на загальних зустрічах при відвідуванні богослужінь, молитовних зібрань, релігійних обрядів у спорудах і кімнатах релігійного призначення для збереження безпечної дистанції.
8. Простір, в якому проходять заходи душпастирської опіки, забезпечується регулярними заходами дезінфекції, кварцуванням та провітрюванням.
9. Під час індивідуальних і загальних зустрічей для задоволення релігійних потреб засуджені або особи, взяті під варту, обов’язково використовують захисні медичні маски й санітайзери для рук.
10. За погодженням з керівництвом установ та кадрової служби необхідно відновити заходи опіки персоналу ДКВС пенітенціарної системи в умовах карантину:
1) Рекомендувати відділам по роботі з персоналом включити до планів спеціальної підготовки персоналу органів і установ факультативний предмет Пенітенціарна етика (дистанційно) із залученням для викладів представників Церков і Релігійних організації, які на регулярній основі здійснюють душпастирське служіння у конкретній пенітенціарній установі;
2) Узгодити тематичний план предмету Пенітенціарна етика, запропонований Душпастирською радою при Міністерстві юстиції в Інституті кримінально-виконавчої служби у 2018 році, що пройшов практичну апробацію в УВП й УПП протягом 2018/2019 року (тематичний план додається);
3) Рекомендувати кадровим службам пенітенціарних установ проведення, з можливою регулярністю, в рамках організаційних заходів з персоналом «5-ть хвилин з капеланом» із залученням душпастирів на принципі ротації.
4) З метою профілактики професійної деформації і емоційного вигоряння, рекомендувати на розгляд Міністерства юстиції проведення для персоналу ДКВС заходів реабілітації і спеціальної підготовки поза межами в’язничного середовища у структурі робочого тижня/місяця.
5) Для заходів профілактики професійної деформації й емоційного вигоряння, рекомендувати залучення капеланів.
пʼятниця, 5 березня 2021 р.
Відбулась зустріч Європейської філії Міжнародної Комісії католицького в’язничного душпастирства
четвер, 4 березня 2021 р.
Експозиція «Покликані до свободи» у Києві завершується доброчинним ярмарком
Всеукраїнська виставка-конкурс «Покликані до свободи», що тривала у Києві 3 місяці, завершена! Вона була організована Пенітенціарним душпастирством спільно із Благодійним Фондом «Карітас Київ» у співпраці з Державною кримінально-виконавчою службою України на відзначення 30-ліття відновлення в'язничного служіння Української Греко-Католицької Церкви.
понеділок, 1 березня 2021 р.
Стан пенітенціарної системи України на 1 березня 2021 року
Загальна характеристика
Державної кримінально-виконавчої служби України
У 17 слідчих ізоляторах та 12 установах виконання покарань, що виконують функцію слідчого ізолятора, з них, на стадії: | 17849 |
- досудового розслідування | 1646 |
- судового розгляду (до винесення вироку) | 9604 |
У 79 діючих установах виконання покарань, з них: | 31551 |
у 6 колоніях максимального рівня безпеки та 1 відповідному секторі (звичайні жилі приміщення) | 1545 |
у 27 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених та 1 відповідному секторі | 13488 |
у 24 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених | 8865 |
у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків та 1 відповідному секторі | 909 |
у 3 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків та 2 відповідних секторах, створених при виправних центрах | 482 |
у 5 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання жінок та 1 установі виконання покарань | 1227 |
у 3 спеціалізованих лікувальних закладах | 446 |
у 12 лікувальних закладах, створених при слідчих ізоляторах та виправних колоніях | 926 |
у 10 виправних центрах | 1332 |
У 1 виховних колоніях та 1 відповідному секторі | 72 |