Річна зустріч волонтерів відбулась у Києві

19 лютого 2022 року відбувся традиційний Стрітенський обід волонтерів. Говорили про необхідність підтримки постраждалих від злочинів. Про відновне правосуддя і супровід людей, що відбули свій термін покарання. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ 

Вшанування героїв Небесної сотні в ДУ "Миколаївська виправна колонія (N°50)"

20 лютого 2022 року у державній установі "Миколаївська виправна колонія (N°50)" капелан установи - священик Української греко католицької церкви Стрийської єпархії отець Жолдак Тарас відслужив панахиду за загиблими вісім років тому учасниками Революції Гідності. Після богослужіння присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Хай пам'ять не згасне про Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя змінили хід історії нашої держави.

Миколаївська виправна колонія (N°50), прес-служба.

Звернення Преосвященнішого Михаїла Колтуна з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння

ЗВЕРНЕННЯ ПРЕОСВЯЩЕННІШОГО МИХАЇЛА (КОЛТУНА),
ЄПИСКОПА СОКАЛЬСЬКО-ЖОВКІВСЬКОГО,

ДО ДУХОВЕНСТВА І ВІРНИХ УГКЦ З НАГОДИ
ДНЯ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ ДО В’ЯЗНИЧНОГО СЛУЖІННЯ.

(20 лютого 2022 року. Неділя про Блудного сина)

«Ми ще далекі від того часу, коли наша совість може бути впевнена, що зробила все можливе, щоб запобігти злочинам і ефективно контролювати їх, щоб вони більше не завдавали шкоди, і в той же час пропонувати тим, хто вчиняє злочини, спосіб спокутувати провини і зробити позитивне повернення в суспільство.»

Святий Папа Іван Павло ІІ, 9 липня 2000 р. Б.

Улюблені у Христі!

В’язничне душпастирство стало для багатьох капеланів, волонтерів і для Церкви нагодою діткнутися до болісних ран, завданих злочинами, тяжких наслідків для тих, хто постраждав і поніс втрати. У часі здійснення правосуддя ці люди отримують мало допомоги, щоб одужати після травми. Їх ігнорують, за винятком випадків, коли викликають в якості свідків в обвинуваченні. 

Священики, парафіяльні спільноти та Церква покликані звернути свою увагу на потреби постраждалих, щоб ретельно й терпляче пройти з ними подорож зцілення, коли вони оплакують свої втрати і потребують зміцнення свого духа, щоб заохотити їх перемогти свій гнів, а нашому суспільству відвернутися від помсти до справжньої справедливості. 

Дуже часто ми чуємо заклики та вимоги відплати у вигляді найжорстокішого покарання або навіть смертної кари правопорушника, яка, як кажуть, «задовільнить» втрати потерпілого або його близьких. Насправді це не так. Відплата не може відновити втрати й не послужить зціленням.

В’язничні капелани мають прикладати багато зусиль, щоб служіння християнського милосердя для в’язнів у суспільстві не приймали помилково за виправдання скоєних злочинів. Відповідальність, реабілітація та відновлення нехай будуть гаслами кожного в’язничного душпастиря. 

Як релігійна спільнота, ми покликані запропонувати підтримку жертвам злочинів. І здійснювати це у проповіді та у безпосередньому служінні. Саме таким чином Церква стає місцем відновлення для всіх, хто переживає наслідки втрат.

Настоятелі та добровільні помічники з парафій покликані здійснювати душпастирську опіку й молитовний супровід цих людей, щоб надолужити стан відчуження та занедбаності, які вони часто відчувають у суспільстві. Таким чином, жертви та їхні родини зможуть знайти у парафіяльних спільнотах безпечне середовище для духовного відновлення та подолання кривди. Тихими жертвами злочинів є сім’ї та діти ув’язнених. Вони часто живуть у бідності, відкинені суспільством за спорідненість із ув’язненим і ризикують отримати фізичні та емоційні травми.

Причини злочинів складні. Шляхи подолання насильства не прості. Велика ймовірність того, що нас неправильно зрозуміють. Але основою для належної відповіді є визнання того, що гідність людської особи стосується як жертви, так і кривдника. Для нас злочини і руйнування, які вони приносять, викликають фундаментальні питання про природу спільноти, особистої відповідальності, гріха та спокути. Виразно християнський підхід до цих питань може запропонувати суспільству інший спосіб ставитися до злочину, його жертв і злочинців. Проте ми підходимо до цієї теми обережно і скромно. 

Висловлюємо слова подяки й підтримки тим, хто присвячує своє життя й талант завданням захисту жертв злочинів та відновному правосуддю: капеланам та волонтерам тюремного служіння, офіцерам поліції та виправних установ, прокурорам та суддям, а також адвокатам. Закликаємо всіх людей доброї волі приєднатися до них у новому зобов’язанні запобігати злочинам і відновлювати життя суспільства. Християни повинні бути особливо чутливі до виклику з Євангелія від Матвія 25: «Бо я був... у в’язниці, і ви відвідали мене». Ми також хочемо бути солідарними з жертвами злочинів у їхньому болю та втратах, наполягаючи на тому, щоб усі ставилися до них із співчутливим розумінням, щоб допомагати їм осягнути зцілення. 

Прощення винуватців недарма є у середині молитви «Отче наш». Сам Господь нам каже «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть!». Про це ми маємо молитися, щоб нам, грішному людству, увійти через ворота Божого милосердя. А Бог завжди дасть винагороду, гідну нашого переміненого серця.

† Михаїл Колтун,

Керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ

*Відповідно до постанови під номером п'ять п’ятдесят першої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ  (Чортків,  13-14 липня 2010  року Божого)

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

Відбувся міжнародний вебінар МАТС з відновного правосуддя

Вебінар Міжнародної асоціації тюресного служіння (Prison Fellowship International) з відновного правосуддя відбувся 16 лютого 2022 року. Його організатором послужив спеціальний експерт організації Джонатан Дербі (Jonathan Derby). У події взяли участь служителі і волонтери пенітенціарного служіння Східної Європи, серед яких було багато капеланів та їх помічників з України.

Українська міжконфесійна християнська місія «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» є національною організацією що представляє діяльність МАТС в Україні. Тому серед учасників вебінару був також священик Костянтин Пантелей, керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, діючий серкетар Місії.

Як спеціальний консультант PFI, Джонатан Дербі розробив посібник, який інформує національні служіння щодо концепцій та зразкових практик відновного правосуддя.

Вебінар охопив теми:

• Огляд Відновного правосуддя у контексті PFI

• Континуум відновного правосуддя Загальна та тюремна сфера

• Практичне застосування, щоб наші програми ставали більш дієвими

Як злочин шкодить кожному

Нажаль недосконалі, а часом і корумповані системи кримінального правосуддя допомагають увічнити коло злочинів.

Тривале досудове утримання під вартою

Мільйони в’язнів у всьому світі утримуються в переповнених, нелюдських умовах, очікуючи суду. Часто вони чекають довше, ніж максимальне покарання, яке вони можуть отримати, якщо їх визнають винними.

Каральний популізм

Багато систем правосуддя зосереджуються на покаранні за правопорушення, а не на створенні реабілітаційного середовища, де ув’язнені можуть навчитися особистої відповідальності за свою поведінку.

Страждаючі жертви

Жертви злочинів отримують мало допомоги, щоб одужати після травми. Їх ігнорують, за винятком випадків, коли викликаються в якості свідка в обвинуваченні.

Тихі жертви

Сім’ї та діти ув’язнених живуть у бідності у віддалених, важкодоступних населених пунктах. Вони часто піддаються остракизму за спорідненість із ув’язненим і ризикують отримати фізичні та емоційні травми.

Учасники вебінару обговорили кроки для впровадження дієвих програм примирення, які покликані відновилювати зранені душі й повертати надію на мир у суспільному житті, мир, що був спотворений і наражений на небезпеку через злочинну діяльність.

Джонатан тісно співпрацює з керівництвом Prison Fellowship International та керівниками національних служінь, які є експертами з відновного правосуддя у своїх країнах, включаючи Нідерланди, Німеччину, Сирію, Руанду, Нігерію, Канаду, Нову Зеландію, Колумбію та Сполучені Штати. Крім того, Джонатан розробив трирічний стратегічний план, який інтегрує відновне правосуддя в контекст служіння Prison Fellowship International.

Пенітенціаоне душпастирство УГКЦ

Право на надію для засуджених довічно. Думка капелана | Добра розмова

 14.02.2022 року відбувся діалог в рамках програми Добра розмова на живому Радіо "Воскресіння". Гість - о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу КП УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, представник Душпастирської ради при міністерстві юстиції України.

Ведуча — Галина Бабій.

У світі приблизно ½ млн. осіб які відбувають довічне ув’язнення, у порівнянні з 261 000 у 2000 році,

Офіційне довічне ув'язнення існує в 183 країнах. У 144 країнах існує певна норма про звільнення. 65 країн засуджують довічно без можливості умовно-дострокового звільнення.

o   ЧИ ЗАСУДЖЕНІ НА ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ НЕБЕЗПЕЧНІ І НАСКІЛЬКИ? 

o   ЯК МОЖУТЬ ЦІ ЗАСУДЖЕНІ ОСКАРЖУВАТИ НЕПРАВОСУДНІ ВИРОКИ? 

o   ЧИ МОЖУТЬ ЦІ В'ЯЗНІ КОЛИСЬ СТАТИ ЧАСТИНОЮ СУСПІЛЬСТВА ПІСЛЯ ПЕВНОГО ЧАСУ ВІДБУТТЯ ПОКАРАННЯ? 

o   ЯКИЙ МЕХАНІЗМ ЗАСТОСУВАННЯ ПОМИЛУВАННЯ ТА НАСТУПНОГО ЗА НИМ УМОВНО-ДОСТРОКОВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ? 

o   ЯКІ ІНСТИТУЦІЇ МАЮТЬ ДІЯТИ ДЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ Й АДАПТАЦІЇ КОЛИШНІХ ДОВІЧНИКІВ?

 

Актуальні питання, пов’язані з покаранням у виді довічного позбавлення волі:

-    сьогодні не існує можливості довічників оскаржувати неправосудні вироки і добиватися перегляду справ.

- приведення умов покарання до довічного позбавлення волі до міжнародних стандартів;

- аспекти практичного впровадження міжнародних пенітенціарних стандартів в Україні;

- особливості соціально-психологічної роботи із засудженими до довічного позбавлення волі та інше. 

Станом на вересень 2014 року 1909 осіб відбували покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Станом на 1 травня 2015 року в пенітенціарних установах перебувало 1508 осіб, засуджених на довічне ув'язнення, а ще понад 400 осіб перебувало в установах на окупованій території Донбасу.

Станом на 1 грудня 2021 року 1544 осіб, засуджених на довічне ув'язнення. 

34 % засуджених до довічного покарання раніше не були покарані за кримінальні вчинки. Існує припущення, що серед нині відбуваючих покарання є десятки осіб, що отримали неправосудні вироки.

Щоб збагнути велику відповідальність у питанні довічників слід враховувати, що вони засуджені за вбивство 3055 осіб, з яких

36% - жінки, 11% - особи похилого віку, 8% - неповнолітні. 

74 % засуджених на довічне ув'язнення є віком 18 - 34 роки,

18% - віком 40 - 49 років,

6% - 50 - 59 років,

1% - віком понад 60 років.

23 жовтня 2014 року у Римі Святіший Папа Франциск зустрічався з делегатами Міжнародної асоціації кримінального права. Папа висловив думку, що довічне ув'язнення є "прихованою стратою". З цієї причини воно недавно було виключено з Кримінального кодексу Ватикану. Остаточно кожен засуджений на довічно мусить мати шанс на повернення до суспільства в результаті застосування помилування. 

Кримінальний кодекс України передбачає довічне позбавлення волі лише у виняткових випадках за скоєння особливо тяжких злочинів:

 ·       умисне вбивство однієї або кількох осіб, скоєне з особливою жорстокістю;

·       зґвалтування малолітньої особи, вчинене повторно;

·       скоєння теракту, що призвело до смерті багатьох людей;

·       осягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що потягло за собою загибель людей чи інші тяжкі наслідки;

·       посягання на життя правоохоронців чи журналістів.

Найвищий вид покарання не застосовується: 

Ø до неповнолітніх;

Ø до осіб старше 65 років;

Ø до вагітних.

Довічне ув'язнення в різних країнах сильно варіюється. Це може означати позбавлення волі до (природної) смерті, без можливості звільнення; довічне ув'язнення на мінімальну кількість років, після чого може розглядатися перспектива звільнення, але ніколи не може бути звільнена;  довічне або тривалий термін ув'язнення на певну кількість років, після чого особа звільняється з додатковими обмеженнями або без них.

Право на надію для засуджених на довічно, точка зору капелана

10 лютого 2022 року у приміщенні Українського кризового медіа-центру відбувалася спільна прес-конференція Харківської правозахисної групи та представників Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій.

У виступі з приводу публікації нового дослідження «Довічне ув’язнення: європейські стандарти та українська практика» взяв участь представник Душпастрської ради при міністерстві юстиції України священик Костянтин Пантелей.

«На моє переконання, яке сформувалося через багатолітню практику душпастирської опіки у пенітенціарній системі, засуджені на довічно, повинні отримати право на надію, як це є у цивілізованому світі, – стверджує о. Костянтин, – Для цього у законодавстві України необхідно створити перспективу на помилування після відбуття в’язнем певного терміну. Така перспектива включає можливість заміни довічного ув’язнення м’якішою мірою покарання та умовно-дострокового звільнення.»

«Окрім того, – зазначив священик, для в’язнів, що були засуджені відповідно до кримінально-процесуального права 1961 року, існує потреба оскаржувати неправосудні вироки і добиватися перегляду справ, коли єдиним доказом їхньої провини служили власні свідчення засуджених проти себе.»

Таке твердження капелана не суперечить принципу, що пенітенціарне душпастирство повинно бути особливо пильним, щоб не перетворити християнську любов до в'язнів на атаку законного правосуддя чи байдужість до злочинної поведінки та ситуації жертв злочинів.

Число довічників зростає. «Покращення» статистики щодо кількості засуджених на довічно була пов'язана із російською воєнною інтервенцією, анексією Криму й частковою окупацією території України Донецької і Луганської областей, де відбували покарання близько 400 довічників. З цим зростає і потреба адекватного ставлення до громадян, які відбувають таке покарання, вдосконалення законодавства відносно можливостей оскарження неправосудних вироків, соціально-психологічна праця, душпастирство тощо. Пенітенціарні установи не забезпечені належною кількістю спеціально приготовлених для цього соціальних приміщень. При здійсненні планувань пенітенціарних установ і бюджету Міністерства юстиції необхідно розрахувати кошти на ці потреби.

9 червня 2021 року Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, у часі головування у Всеукраїнській раді Церков і релігійних організацій, підписав Звернення ВРЦіРО щодо розв’язання проблеми невинно засуджених.

17 березня 2021 року в Укрінформ учасники Круглого столу з циклу «Становлення справедливості в Україні», солідарно висловились про необхідність створення правових підстав щодо  виправлення судових помилок.

3 березня 2021 року у першому читанні було прийнято Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини, яким передбачається можливість умовно-дострокового звільнення довічно-засуджених.

Експерти Харківської правозахисної групи предсавили у дослідженні щодо різних аспектів довічного ув’язнення в Україні: 

• умови утримання; 
• відсутність правових можливостей перегляду справи, навіть якщо докази провини дуже сумнівні; 
• уривки з інтерв’ю із засудженими довічно; 
• переклад пілотного рішення Європейського суду з прав людини Пєтухов проти України № 2, яким визнано відсутність реальної можливості умовно-дострокового звільнення для осіб, довічно позбавлених волі, порушенням статті 3 Конвенції та системною проблемою в Україні;
• рішення вищих національних інстанцій відносно можливості умовно-дострокового звільнення позбавлених волі довічно;
• анонімне опитування засуджених довічно, яке з’ясувало, що переважна більшість осіб засуджених за радянським процесуальним законом в редакції 1961 року за першою інстанцією обласним судом і не мали права на оскарження вироку в апеляційному порядку.

Спікерами на презентації дослідження були Євген Захаров директор Харківської правозахисної групи; священик Костянтин Пантелей, керівник Відділу ПК Української Греко-Католицької Церкви з душпастирства в пенітенціарній системі України; пастор Юрій Кулакевич, директор Департаменту зовнішніх зв'язків Української Церкви Християн Віри Євангельської; Андрій Діденко, координатор програм Харківської правозахисної групи.

Довідка

23 жовтня 2014 року у Римі Святіший Папа Франциск зустрічався з делегатами Міжнародної асоціації кримінального права й висловив думку, що довічне ув'язнення є "прихованою стратою". Остаточно кожен засуджений на довічно мусить мати шанс на повернення до суспільства в результаті застосування помилування.

Кримінальний кодекс України передбачає довічне позбавлення волі лише у виняткових випадках за скоєння особливо тяжких злочинів:

• умисне вбивство однієї або кількох осіб, скоєне з особливою жорстокістю;
• зґвалтування малолітньої особи, вчинене повторно;
• скоєння теракту, що призвело до смерті багатьох людей;
• посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що потягло за собою загибель людей чи інші тяжкі наслідки;
• посягання на життя правоохоронців чи журналістів.

Найвищий вид покарання не застосовується:

• до неповнолітніх;
• до осіб старше 65 років;
• до вагітних.

З офіційної статистики ДПТС 2014 - 2015 рр.

Станом на 1 березня 2014 року в установах Державної пенітенціарної служби України трималося 1897 засуджених до покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Станом на вересень 2014 року 1909 осіб відбували покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Станом на 1 травня 2015 року в установах Державної пенітенціарної служби України на контрольованій території держави 1508 осіб відбували покарання у вигляді довічного позбавлення волі;

Я піду туди, куди ніхто нпехоче...

«Цей час для мене» Пісню виконують Денис та Анастасія Нікітіни

Авторська пісня Дениса Нікітіна

У 2022 році розпочалися заходи пастирської опіки у Бориспільській ВК 119

Під час відвідування Бориспільської виправної колонії 119 напередодні Різдва Христового 6 січня 2022 року розпочалися заходи регулярної душпастирської опіки у цьому пенітенціарного закладі.

Передача Вифлеємського вогню миру персоналу ВК 119, для чергової частини і для в'язнів цієї установи стало нагодою для ближчого знайомства з в'язнями. А вже через два тижні відбувся перший візит і обхід локальних зон, де утримуються в'язні з тим, щоб запросити їх на заходи, які відбуватимуться за участю Української греко-католицької церкви. Адміністрація щиро сприяла в організації візитів та дозволила проводити події кожної середи у першій половині дня.

У Бориспільській виправній колонії 119 відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ