"Ми зібрали для вихованців колонії взуття, тепер готуємо солодощі до свята Миколая."

Інтерв'ю з о. Костянтином Пантелеєм.

о. Олег Панчиняк з вихованцями.
Потиск руки надовго залишається у пам'яті.
Під час товариського матчу у Прилуцькій виховній колонії.



В Українській Греко-католицькій Церкві тривають Соціальні дні. Священики намагаються охопити своєю турботою, наскільки це можливо, всіх потребуючих. Не забули й про вихованців Прилуцької колонії.

Відповідальний за в’язничне капеланство в УГКЦ о. Костянтин (Пантелей) організував для них благодійну акцію зі збору взуття.

– Отче, чому саме взуття?

– Бо це найбільш необхідна річ для людей в неволі. На жаль, вихованцям у холодну пору року важко тримати ноги в теплі, тому що їх не забезпечують належним взуттям. Багато з них потрапляють у колонію в теплу пору року, тобто в легкому взутті, а після скоєння злочину родичі часто відрікаються від них і нікому передавати передачі. У результаті подальший час перебування в колонії вони носять погане взуття. Не знаю, чи це з державного бюджету чи з якогось благодійного фонду, але бувало таке, що всі вихованці в колонії ходили в однаковому взутті зі шкірозамінника.

За спостереженнями отця, останній рік взуття – просто кричуща потреба для юнаків. Від неякісного взуття їхні ноги травмуються, покриваються грибком, який у колонії практично нереально вилікувати.

У 2010-11 році відбулася реорганізація Маріупольської, Перевальської та Павлоградської колонії. Як результат, у Прилуцькій колонії збільшилася кількість вихованців. Було 120-130, тепер – понад 250. Якщо раніше ці 130 вихованців були з більш-менш з забезпечених регіонів, то зараз в основному це юні особи з Луганської, Донецької, Кіровоградської, Запорізької, областей що мають низькі соціальні показники…

– Ось зараз пізня осінь, практично зима, а вони досі ходять у гумових банних капцях, взутих на шкарпетку. Вони підходили до нас, запитували, чи нема в нас якого-небудь кращого взуття. Власне тому ми вирішили допомогти їм взуттям.

– Ви для всіх зібрали взуття?

– Ні, ну, що ви, нам це не під силу. Зібрали 64 пари. Це те, що в наших силах. Збирали у парафіях, даючи оголошення через соціальні мережі. Таким чином ми виходимо далеко за рамки однієї парафії.

о. Костянтин звернувся до офіцера соціально-психологічної служби з питанням, які діти знаходяться в найбільш відчайдушних умовах, й отримав поіменний список. Тож тепер допомога буде адресною. Взуття отримають вихованці, які не користуються частими візитами родичів, яких відреклися рідні чи які взагалі є сиротами.

Якщо ви хочете щось корисне принести вихованцеві, то почніть з блокнотів, ручок, конвертів. А якщо хочете ще більше допомогти – зберіть теплі речі, шкарпетки, взуття. Люди в колонії потребують також гігієнічних засобів: зубна паста, щітка, носовичок, гребінець. Ще одна дуже важлива річ – спідня білизна. Але самі можете собі уявити, яка та білизна, якщо її випрати разів 50-ть і піддати хімічній обробці.

Та часом юним утриманцям потрібен просто знак уваги. Вони це приймуть з величезною вдячність і не дивитимуться, яку воно має матеріальну цінність.

– Чи знайоме вихованцям поняття дякувати?

– Вони дякують навіть за сам візит. Перші роки нашого служіння, волонтаріату вихованці не вірили, що ми робимо нашу справу безкоштовно. Вони засипали нас запитаннями, скільки нам заплатили. Зараз цих питань уже ніхто не ставить.

– Хто є волонтерами зазвичай?

– Безпосередньо жертводавцем може бути будь-яка людина, скажімо, від підприємця до пенсіонерки, яка майже за всю свою пенсію купує в’язням взуття, залишаючи собі тільки на прожиток. Те саме можна сказати про простого волонтера. Один підприємець почув, що є такі волонтери, і собі захотів таким стати. Ще одним волонтером є юрист. До цієї праці він залучає своїх студентів. Також монахи, учені… Часто вони не є греко-католиками, але це не важливо, бо ми всі – християни.

Форми відвідин юних осіб у колонії бувають дуже різні. Це зустрічі й бесіди, спільна молитва. А іноді священики навіть грають у футбол. Граючи у футбол священики хочуть показати вихованцям, що всі ми є рівні, що вони можуть бути переможцями, а хтось переможеним.

– Коли ми граємо з ними у футбол, та ще й програємо… Вам би все стало зрозуміло, якби ви побачили, як вони нам потискають руки після нашої поразки. У них з’являється почуття власної гідності, що вони теж можуть.

– Про що спілкуєтеся на полі?

– Про все. Одного разу до о. Любомира підійшов один юнак після матчу й запитав, чи нема в нього якого-небудь взуття. Отець роззувся зі свого взуття і пішов з поля босий.

Ставлення священиків, волонтерів до утриманців не залежить від того, який вони скоїли злочини. І ніколи не запитують про це.

– Для нас це не важливо, це не наша ціль знати, який вони скоїли злочин. Якщо вони самі хочуть, то говорять, ми самі ніколи не запитуємо. Вони по-різному висловлюють свою релігійність і, слава Богу, приступають до покаяння, як до Таїнства.

о. Костянтин і на день Святого Миколая готує своїм підопічним подарунки, цього разу солодощі. Та гостинцями потішать не лише утриманців у колонії, а й дітей працівників закладу, адже отець знає, що в них неналежна платня.

– Які бувають прохання до Вас?

– Дуже різні. Наприклад, один хлопчина попросив відвідати його батьків, бо йому незабаром звільнятися, а після скоєння злочину вони відреклися від нього. Дав адресу. Ну, я і поїхав у Боярку. Але ці батьки навіть на поріг мене не пустили. Вони вважають, що жодного відношення не мають до стежки, якою був пішов їхній син.

Оксана Климончук, Департамент інформації УГКЦ

Юнаки молилися з капеланом за упокій душ, померлих у голодоморі 1932-1933 рр.

Як повідомив о. Роман Пушка, капелан Прилуцької виховної колонії для неповнолітніх, у суботу 24 листопада 2012 року відбулася зустріч-бесіда й показ двох документальних фільмів про випробовування, які лягли на плечі покоління українців, що пережило голод 1932-1933. На завершення зустрічі відбулася Панахида пам'яті загиблих під час голодомору-геноциду. За словами о. Романа, "неможливо будувати майбутнє нашого народу без збереження найціональної пам'яті та осмислення трагедій XX століття, тому вшанування жертв штучного голоду необхідне для виховання молоді".

Відбулвся VII з'їзд в'язничних капеланів УГКЦ

12 - 14 листопада 2012 року за участю керівника Департаменту душпастирства у силових структурах України преосвященнішого Михаїла Колтуна, єпископа Сокальсько-Жовківського, відбувся VII з'їзд в'язничних капеланів. Священиків, монахів і монахинь пенітенціарного душпастирства гостинно прийняв новий реколекційний дім Самбірсько-Дрогобицької єпархії, що розташований у с. Стрілки. Змістом їх зустрічі було опрацювання пропозицій до Синоду єпископів УГКЦ в контексті стратегії розвитку УГКЦ, ділення досвідом, а також навчання з предмету «Сповідництво», яке провів протоієрей Іван Гаваньо – голова Дрогобицького осередку Українського богословського наукового товариства.

12 листопада під час Божественної Літургії архипастирське впровадження зробив преосвященніший владика Михаїл. У слові до капеланів він сказав:

«Ми є священиками, яких Господь посилає до в’язниць. Церква, що є носієм доброї новини, випрацювала стратегію соціального служіння. Сьогодні воно розвивається. Закликаю вас не сходити на манівці, ми повинні прислухатися до навчання Церкви, як маємо служити тим, хто трапляється на шляху нашого покликання.»

Знаючи про тягарі священичого служіння у пенітенціарній сфері владика заохотив отців-капеланів словами:

«Богородиця перейняла на себе образ служіння Богові, проте сьогодні вона найперше служить і нам. Ми є Божим знаряддям в Його руках. Закликаймо Пресвяту Богородицю у своїх молитвах, щоб вона надихала нас своїм служінням та випрошувала в Бога заступництва для усіх нас.»

Владика Михаїл вислухав доповіді єпархіальних капеланів та поцікавився проблемами їх служіння. Зустріч та ділення отців про пережитий рік, також свідчення про особливі благословення, які прийшлося пережити разом зі своїми підопічними, надали усім капеланам натхнення. З цікавістю отці вислухали учасників міжнародного заходу католицького душпастирства у Попово під Варшавою. Другий день капелани присвятили питанням співпраці з Державною пенітенціарною службою, тому раді були вітати працівників Самбірської виховної колонії майора  Дмитра Несторівського, заступника начальника колонії та заслуженого педагога установи пана Омеляна Леськіва.  Оскільки центральним в служінні в'язничного душпастиря є уділення Святої Сповіді, то в другій половині дня відбулося навчання капеланів під проводом відомого богослова протоієрея Івана Гаваня. На завершення конференції 14 листопада був проведений круглий стіл, присвячений розробці душпастирського плану на наступний рік, а також формуванню пропозицій для Синоду. Капелани роз'їхалися до своїх домівок сповнені нових задумів та перспектив служіння.

ієрей Костянтин Пантелей,
керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України

Пенітенціарне душпаситрство УГКЦ посприяло робочому візиту представників міжконфесійної місії з Білорусі.

Зустріч у центральному апараті служби. Світлина ДПтС України.

На звернення директора Міжконфесійної місії «Хрыстыянскае сацыяльнае служэнне» у Беларусі, пана Миколая Матрунчика, що з групою в рамках міжнародної співпраці 12 – 15 листопада 2012 року перебував у Києві, Пенітенціарне душпастирство УГКЦ посприяло організації цього візиту й ознайомленню гостей із співпрацею Державної пенітенціарної служби України з церквами  - учасницями Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» у сфері ресоціалізації засуджених. Особливе зацікавлення обох місій складає питання роботи з тими, хто звільнився з місць позбавлення волі, з ін’єкційними наркоманами та людьми, що живуть з ВІЛ.

Протягом візиту 13 листопада 2012 року було організовано відвідування центрального апарату Державної пенітенціарної служби України, де відбулася зустріч з відповідальними працівниками Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи із засудженими, а також Департаменту охорони здоров'я та медико-санітарного забезпечення ДПтС України.

Білоруську делегацію очолив директор міжконфесійної місії Микола Матрунчик, а з ним прибули також координатор проекту Василь Завадський, старший тюремний священик Білоруської Православної Церкви Василь Литвинко, тюремний священик виправної установи для жінок № 4 (м. Гомель) Сергій Клімов.

В рамках візиту відбулася подорож ознайомлення з реабілітаційною працею у с. Почуйки, Житомирської області, для осіб після завершення терміну покарання. 14 листопада також пройшов спільний візит представників Української та Білоруської християнських місій до пенітенціарних установ Київського територіального управління ДПтС України.

15 листопада гості ознайомилися з діяльністю Департаменту Патріаршої Курії УГКЦ з душпастирства силових структур України, зокрема зі специфікою праці священиків у пенітенціарній системі України. Після цього гості разом відвідали Софію Київську.


В результаті зустрічей намітилися ідеї щодо обміну досвідом. Зокрема, українську сторону зацікавив факт, що при одному з православних монастирів проходить ресоціалізація понад ста колишніх в'язнів.

ієрей Костянтин Пантелей, секретар правління Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі»

Хроніка осіннього капеланського служіння в Донецьку.

До початку вересня у примішенні СІЗО №5, що у м. Донецьк о. Василь Пантелюк, капелан тюремного служіння Донецько-Харківського екзархату УГКЦ, поблагословив початок нового навчального року у школі для неповнолітніх-ув'язнених. Як розповів о. Василь, разом з усіма предметами учні будуть вивчати і християнську етику. Священик поблаголословив усіх святою водою і роздав подарунки-канцелярське приладдя.

Трохи згодом, 18 жовтня, довічно ув'язнений Леонід, що відбуває термін покарання у донецькому СІЗО №5, прийняв Таїнство Хрещення і Миропомазання. За словами о. Василя, Леонід виявив бажання охреститися, тому священик уділив йому Таїнство Хрещення у присутності психолога п. Дениса Ломакіна, який працює із ним. Крім цього, 18 по 25 жовтня 2012 року п. Світлана Віхтинська із БФ "Карітас-Донецьк" прочитала курс тренінгів присвячених профілактиці СНІДУ, запобіганню насильства, наркотичної та алкогольної залежностей у СІЗО для неповнолітніх.
 

3 листопада у 124-й тюремній колонії м. Донецьк, в каплиці Святого Миколая відбулося свято Біблії. О. Василь Пантелюк, капелан в’язничного служіння УГКЦ, звернувся до в’язнів наголошуючи, що автором Біблії є Сам Господь-Бог. "Через Біблію Господь доносить Свою науку до нас", - сказав о. Василь. Потім відбулася невелике святкування під час якого о. Василь та Микола Паламарчук, катехит, поспілкувалися із в’язнями.

Прес-служба Донецько-Харківського екзархату УГКЦ

Сучасний стан пенітенціарної системи.

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України

Станом на 1 листопада 2012 року в 181 установі, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 151 137 осіб. (Відомості на попередній місяць знаходяться тут.)

При цьому:

у 32 діючих слідчих ізоляторах з них на стадії:	33216 осіб,
досудового слідства	3643 особи,
судового слідства (до винесення вироку)	16359 осіб,
у 141 кримінально-виконавчій установі з них:	116643 особи
у 9 установах мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	6744 особи;
у 13 колоніях для тримання жінок	6180 осіб;
у 35 установах середнього рівня безпеки для вперше засуджених	37066 осіб;
у 41 установі середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	43692 особи;
у 9 установах максимального рівня безпеки	4354 особи;
у 5 установах мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків	963 осіб;
у 23 виправних центрах	5397 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах	3137 особи;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	2645 осіб;
у 8 виховних колоніях для неповнолітніх	1278 осіб.

Серед засуджених:
13,2 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1802 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
819 осіб відбуває покарання у вигляді арешту.
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
16,7 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 8,4 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
9,9 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження; 
28,6 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,4 тис. осіб – за зґвалтування;
30 осіб за захоплення заручників;
21,8 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.
Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 115 промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.

При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 9 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад. З їх числа: у 58 установах – вечірні школи, 74 – класи (групи) з вечірньою формою навчання, 19 – навчально-консультаційні пункти.

Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 129 культових релігійних споруди, з яких: 78 – храми; 47 – каплиці; 4 – молитовні будинки.

На обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 153695 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 47,8 тис. працівників, при штатній чисельності 54,1 тис. посад.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011року № 201-р утворено Інститут кримінально-виконавчої служби у складі Національної академії внутрішніх справ, у якому навчається на денній формі – 330 курсантів та на заочній формі – 317 слухачів.

«Дні Біблії у в'язниці» у Львівській виправній колонії (№ 48).

08 листопада 2012 року у Львівській виправній колонії (№ 48) проведено акцію виховного характеру під назвою «Дні Біблії у в'язниці», в ході якої священнослужителями Української Греко-католицької Церкви проведено ознайомчий семінар - презентацію Святого письма, відбулось спілкування в групах.

Участь в заході прийняли капелан установи отець Андрій (Хомишин), семінаристи Львівської духовної семінарії Святого Духа, бажаючі з числа засуджених установи та персоналу. Презентація відбулась з використанням як літератури, так і відео-техніки, зокрема відеопроекотора.
Керівництвом управління ДПтС України у Львівській області в співпраці з відділом пенітенціарного душпастиства Української Греко-католицької Церкви заплановано проведення аналогічних заходів в інших установах Львівщини.

Прес - служба управління ДПтС України у Львівській області.

День Біблії у Київському СІЗО.

4 листопада у приміщенні клубу Київського слідчого ізолятора в рамках святкування Національного Дня Біблії  відбулася місійна зустріч священиків і волонтерів із засудженими, що працють у господарській обслузі установи. У цій події брали участь представники ЗМІ, майбутні правознавці -волонтери Пенітенціарного душпастирства УГКЦ на чолі з юристом п. Ігорем Світличним разом зі священиками, членами правління Української міжконфесійної християнської місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”, о. Костянтином Пантелеєм, о. Павлом Основенком та аспірантом Київської православної богословської академії Кирилом Кальницьким. Гості після зустрічі-бесіди, яка носила євангелізаційний характер, передали в подарунок до книгозбірні господарської обслуги біблії, біблійний атлас та богословську літературу.

 

День Біблії провели у Прилуцькій підлітковій колонії.

Традиційно в останню неділю жовтня в Україні вшановують День Біблії. Cаме 28 жовтня відбувалися вибори до Верховної Ради України, тому заходи для ув'язнених були перенесені на тиждень пізніше.  3-го листопада 2012-го року група молоді УГКЦ на чолі з отцем Костянтином Пантєлєєм відвідала виховну колонію для неповнолітніх у м. Прилуки. 


Метою зустрічі волонтерів з вихованцями колонії  було презентувати Біблію та заохотити їх до читання цієї Святої Книги, щоб кожен з цих хлопців знайшов в ній правдиву дорогу до спасіння, до каяття для того щоб бути справжніми дітьми Небесного Отця. Вшанування Біблії, розповідь про Боже Слово, формування канону Святого Письма, роль його в житті християн, місце Біблії в молитві та літургійному житті Церкви - були головними темами бесіди.

Презентацію Біблії розпочав студент Київської Трьохсвятительської духовної семінарії брат Іван Жуган, далі отець Костянтин подав більш детальнішу інформацію з історії написання та розвитку Святого Письма і на завершення  кожен член молодіжної християнської спільноти «Виноградник» Юлія Скорубська, Тетяна Лялька, Галина Трач, Олег Заяць розповіли  про значення і роль Біблії у їхньому власному житті та, як ця Свята Книга допомагає їм у різних життєвих труднощах.

Після презентації вихованці виправної колонії мали можливість поспілкуватися з членами групи до чого й активно долучалися.  Також гості установи поповнили місцеву бібліотеку Святим Письмом (як Старого так і Нового Завіту), Новим Завітом з коментарем та книжечками, тексти яких розтлумачують Біблію і є доступними для дітей. Гості колонії так і їх вихованці були задоволені проведеним часом разом і чекають з нетерпінням наступної можливості зустрітися. 
 
Цього дня на тлі святкування Дня Біблії відбулася ще одна подія - зустріч хресної матері Орести з похресником Етґаром. Саме так звуть юнака, що був у групі дітей з неповних родин, якими опікується громада Св. Миколая Чудотворця. Турботу і виховання для цієї невеликої спільноти і тепер здійснює добродійка Ореста Цибрівська. Катехизація, спільні подорожі, літній та зимовий відпочинок єднають дітей у дружньому гурті. Настоятель парафії Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі мітрофорний протопресвітер о. Ігор Онишкевич двічі на рік організовував оздоровлення дітей у Карпатах. Проте, нажаль, соціальне сирітство - одна з головних причин правопорушень, які вкоюють неповнолітні, що знаходяться у цій групі ризику. Біда трапилась і з нашим вихованцем, що опинився за ґратами. Проте тут він зустрів пастирську турботу Церкви в особі сестри Вероніки (Кішко), що викладала для неповнолітніх Закон Божий та капелана о. Костянтина. Святу Тайну Хрещення Етґар прийняв у Свято Хрещення Господнього у Київському слідчому ізоляторі. Діти зі спільноти на Аскольдовій Могилі передали для Етґара свій спільний малюнок, який серед усіх подарунків найбільше зворушив юнака.
 
Після подорожі до Прилук волонтери Пенітенціарного душпастирства побували у Київській Трьохсвятительській семінарії, де навчається брат Іван Жуган. Там вони отримали благословення від Глави УГКЦ блаженнішого Святослава Шевчука.

Фотогалерея події.

Автори події, волонтери Пенітенціарного душпастирства УГКЦ.