30 грудня 2020 року співробітники та вихованці державної установи «Кременчуцька виховна колонія» долучились до оцінювання експонатів, представлених на Всеукраїнському конкурсі образотворчого мистецтва в’язнів «Покликані до свободи».
Конкурс проводиться Відділом Української Греко-Католицької Церкви з душпастирства у пенітенціарній системі України у співпраці з Державним Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Благодійним фондом «Карітас-Київ». Для загального доступу створено «Віртуальну галерею», де представлені твори конкурсу. Вперше організатори створили можливість всім бажаючим прийняти участь в оцінюванні представлених експонатів, висловити свою думку та адресувати автору обраної експозиції щиросердечне побажання. Кожен допис буде доданий до особистої книги відгуків автора експозиції. Він зможе прочитати його незабаром після отримання у свої руки.
«Тож вихованці разом з вчителями вкотре завітали до Віртуальної галереї та поділилися своїми враженнями від мистецьких робіт. Сьогодні 15 відгуків направлено організаторам», - зазначив начальник колонії Олександр Сайко.
заступник начальника Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" з соціально-виховної та психологічної роботи
30 грудня 2020 року завдяки засобам зв'язку в Інтернет волонтери спілкувалися про книгу «Маленький Принц». Священик Київської Архиєпархії УГКЦ, відповідальний за академічне душпастирство запросив волонтерів до Zoom зустрічі з вихованцями Кременчуцької колонії для неповнолітніх.
Цього разу у фокусі уваги був твір визначного французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Прочитання історії зустрічі пілота з Маленьким Принцом живило діалог про життя як зустрічі сподівані й несподівані.
Чудово, що юнаки читають таку літературу й вміють висловлювати те, як на них повпливали рядки цієї книги. «Добре бачить лише серце. Найголовнішого не побачити очима»!
4 грудня 2020 року, за участю Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, у галереї Патріаршого Собору Воскресіння Христового, було відкрито Виставку-конкурс образотворчого мистецтва в'язнів «Покликані до свободи». 28 грудня 2020 року до Києва приїхав призер конкурсу Віталій Чернобаєв, автор двох непересічних творів експозиції. Віталій тепер вільна людина. Своє прагнення до свободи він висловив у скульптурах «Прагнення до свободи» й «Ікар», які відмітили увагою усі члени журі.
Представники християнських Церков у Душпастирській раді при Міністерстві юстиції України, які також є членами правління Української Міжконфесійної Християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» провели нараду в Zoom.
Порядок денний:
1. Обмін-діалог про служіння в умовах пандемії, регламент 5 хвилин кожен з учасників зустрічі.
2. Інформування про міжнародний вебінар IPCA, який відбувся 11 листопада.
3. Інформування про законодавчу ініціативу Мінюсту з поданням законопроекту "Про пенітенціарну систему" та пропозиції щодо в'язничного капеланства.
4. Представлення проекту листів від Місії до Кабінету Міністрів, Профільного Комітету ВР України щодо повернення в'язням права на душпастирську опіку в умовах і після пандемії.
5. Про традиційну акцію Вифлеємський вогонь миру привітання персоналу ДКВС із святом Господнього Різдва 5 січня 2020 року.
Журі у складі 20 осіб незалежним оцінюванням творів визначило переможців та призерів Всеукраїнської виставки-конкурсу образотворчого мистецтва в'язнів «Покликані до свободи»
Чоловіки
І місце: «Каяття», малюнок вугіллям, автор - Сяндо Петренко
ІІ місце: «Єрусалим», олійний живопис, автор - Дмитро Дьомін
ІІІ місце: «Метелик», олійний живопис, автор - Сергій Корженівський
IV місце: «Прагнення до свободи», гіпсова скульптура, автор - Віталій Чернобаєв
Жінки
І місце: «Завжди вільна», Акварель, авторка - Еліс Панчук
ІІ місце: «Дитячі мрії», малюнок олівцем, авторка - Христина Чудіна
ІІІ місце: «Арка мрії», вишивка бісером, авторка - Юлія Продан
І місце: «Мрії», вишивка бісером, автор - Артем Демих
ІІ місце: «Освідчення», вишивка бісером, автор - Дмитро Жилін
Працівники ДКВС
І місце: «Покликання до свободи в твоїх руках», розпис фарбами, авторка - Дарія Вітранюк
ІІ місце: «Нескорена», полотно, акрил, авторка Олена Дробинко
III місце: "Єдиний подих", акрил, розпис фарбами, авторка Світлана Голєшева.
ПРИЗОВИЙ ФОНД СКЛАДАЄ 41 тис. ₴
1 місце: 5 000₴ х 4 особи
2 місце: 3 000₴ х 4 особи
3 місце: 2 000₴ х 3 особи
4 місце: 1 500₴ х 2 особи
Ексклюзивний твір № 6 «Складний іконостас (12 свят)»,
різьблення по дереву, - лак, заслуговує на премію мецената!
СКЛАД ЖУРІ КОНКУРСУ
1. Микола Кіщук, заступник голови НСХУ, заслужений діяч мистецтв України;
2. священик Олег Шепетяк, релігієзнавець, доктор філософії, богослов, професор кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка;
3. Яна Баранова, президент ГО "Союз "Золотий Вік України";
4. Наталія Величко, правозахисниця;
5. Діана Виноградова, художниця, волонтерка Пенітенціарного душпастирства, учасник бойових дій, громадський діяч;
6. Ольга Максименко, соціолог;
7. Людмила Гридковець, психолог, декан факультету психології Київського інституту бізнесу та технологій;
8. Ігор Пошивайло, заслужений діяч мистецтв України, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності;
9. Наталія Рибалко, заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України;
10. Наталя Шульженко, вільна художниця, експозіоніст цього й кількох минулих виставок мистецтва в'язнів;
11. Леся Лисенко, член асоціації письменників, поетеса, перекладач;
12. Єлизавета Сербіна, багатолітня працівниця Міністерства Культури;
13. Ігор Свєтлічний, Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини;
14. Ганна Шостак, вільна художниця;
15. Леся Бурчак, директор Лівобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
16. Вікторія Пукіш, студентка І курсу Коледжу ім. Б. Грінченка;
17. Оксана Ременяка, мистецтвознавець, звідувач відділу мистецтва новітніх технологій Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України;
18. Юрій Тишківський, учень 3-го класу;
19. Вікторія Бугаєнко, учениця 5-го класу;
20. Артем Гордієнко, учень 4-го класу.
Доповідь священика Костянтина Пантелея «Волонтерство в організації Всеукраїнської виставки-конкурсу образотворчого мистецтва в'язнів «Покликані до свободи»: етапи підготовки і соціальний контекст», виголошена 07 листопада 2020 року у м. КИЇВ на VIII модулі "СОВА".
В неділю 6 грудня 2020 року юнаки залюбки «завітали» на відкриття виставки, з інтересом розглянули творчі роботи експозиції. Знайшли і свої, над якими працювали з літа поточного року, це роботи в техніці вишивка бісером: «Мрії» та «Освічення».
Про те, як проходила церемонія відкриття експозиції "Покликані до свободи" вихованці Кременчуцької колонії для неповнолітніх дізналися за посередництвом Живого ТБ. Вихованці побачили твори, які надіслали на виставку, в кадрах сюжету. Вони очікують на завершення конкурсу та проголошення результатів про переможців і призерів. У часі підготовки творчих робіт Артема Демиха і Дмитра Жиліна супроводжувала талановитий педагог Тетяна Пустовіт.
Всеукраїнський конкурс творчих робіт підтриманий Державним Департаментом з питань виконання кримінальних покарань за ініціативи керівника Відділу Української Греко-Католицької Церкви з душпастирства у пенітенціарній системі України протоієрея Костянтина Пантелея, спільно з Благодійним фондом «Карітас-Київ». Присвячений 30-річчю відновлення в’язничного служіння та Міжнародному дню волонтерів. Серед представлених робіт є також твори живопису з інших країн. Тематика, техніка і художній рівень експонатів − різний, але вони об'єднані одним – свободою.
4 грудня об 11:00, за участю Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, у галереї Патріаршого Собору Воскресіння Христового, було відкрито Виставку-конкурс образотворчого мистецтва в'язнів «Покликані до свободи». Напередодні Міжнародного дня волонтерів організатори бажали підкреслити роль добровільних помічників у реінтеграції засуджених. Понад 100 волонтерів були зайняті організацією експозиції.
У короткій церемонії відкриття взяли участь члени Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України, представник Секретаріату Кабінету Міністрів України Андрій Юраш, представники Державного департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
Звертаючись до учасників заходу від імені профільного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України, пан Андрій Юраш зазначив: "Ми маємо справу з унікальним явищем, яке заторкує надзвичайно специфічні струни людської душі і показує явище, яке змушує розмірковувати в рамках парадигми співчуття і неформального проникнення в суть і зміст базових проявів людської душі.
Будь-яка творчість – це одна з форм втілення та відображення Божої любові і благодаті. Традиційно прийнято уважати, що умовою чи, точніше, передумовою кожного творчого процесу є свобода – особиста свобода і свобода духу. Тому, власне, і є настільки цікаво та симптоматично, що представлена виставка знайомить з творчими роботами – іпостасними втіленнями Божественної Досконалості, які побачили світ за умов, коли їхні творці позбавлені умов та обставин свободи. А це, власне, й наштовхує на переконання, що творчість в умовах несвободи, напевно, і є найглибшим проявом Господньої любові і благодаті."
Протягом дня проходитиме конкурс, який проведе журі з понад 20 членів, серед яких не лише художники і мистецтвознавці, але й психологи, соціологи, правники, учасники бойових дій, пенітенціарії, колишні в'язні, душпастирі і діти. Переможці отримають матеріальну винагороду, яка збиралася доброчинцями у призовий фонд конкурсу.
Внаслідок карантину в’язні опинилися у подвійній ізоляції. Вони також позбавлені візитів душпастирів і волонтерів. Мета виставки – посприяти кращій суспільній комунікації та процесу реінтеграції наших співгромадян, що опинилися у місцях позбавлення волі, а також зростанню громадянської активності в охороні суспільного миру, подоланню напруженості, пов’язаної з тривалою ізоляцією.
Виставлено понад 160 творів мистецтва в’язнів та працівників пенітенціарних установ. Серед творів – 10 експонатів з інших країн світу. Це символізує пам’ять про 11 млн. людей, які знаходяться за в’язничними мурами. Виставка буде доступна у віртуальній галереї.
«Через образотворче мистецтво відбувається найбільш людяний діалог для подолання мурів відчуження і для щирого порозуміння, – ділиться один з організаторів конкурсу тюремний капелан Костянтин Пантелей, – такі події здатні змінити суспільство на краще, починаючи від нас.»
Організатори:
Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви
Благодійний Фонд «Карітас-Київ»,
Державна кримінально-виконавча служба України
Відповідальна особа:
Священик Костянтин Пантелей,
керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України
4 грудня об 11:00, за участю Глави УГКЦ
Блаженнішого Святослава, у галереї Патріаршого Собору Воскресіння Христового
(за адресою вул. Микільсько-Слобідська, 5), відбудеться відкриття
Виставки-конкурсу образотворчого мистецтва в'язнів «Покликані до свободи».
Пенітенціарне
душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ»
у співпраці з Державною кримінально-виконавчою службою України організовує
Всеукраїнську виставку-конкурс образотворчого мистецтва «Покликані до свободи» (Галатам 5:13). У день відкриття
відбудеться конкурс, який проведе журі з понад 20 членів, серед яких не лише
художники і мистецтвознавці, але й психологи, соціологи, правники,
пенітенціарії, душпастирі.
Внаслідок
карантину в’язні опинилися у подвійній ізоляції. Вони також позбавлені візитів
душпастирів і волонтерів. Мета виставки – посприяти кращій суспільній
комунікації та процесу реінтеграції наших співгромадян, що опинилися у місцях
позбавлення волі, а також зростанню громадянської активності в охороні
суспільного миру, подоланню напруженості, пов’язаної з тривалою ізоляцією.
Виставлено
понад 160 творів мистецтва в’язнів та працівників пенітенціарних установ. Серед
творів – 8 експонатів з інших країн світу. Це символізує пам’ять про 11 млн.
людей, які знаходяться за в’язничними мурами. Виставка буде доступна у
віртуальній галереї.
«Через образотворче мистецтво відбувається
найбільш людяний діалог для подолання мурів відчуження і для щирого порозуміння,
– ділиться один з організаторів конкурсу тюремний капелан Костянтин
Пантелей, – такі події здатні змінити
суспільство на краще, починаючи від нас.»
Організатори:
Пенітенціарне
душпастирство Української Греко-Католицької Церкви
Благодійний Фонд
«Карітас-Київ»,
Державна кримінально-виконавча
служба України,
Відповідальна особа:
Священик Костянтин
Пантелей,
керівник Відділу Курії
УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України,
18 листопада 2020 року поштові ящики, коробки і пакунки з колоній та в'язниць були відкриті, і галерея
Патріаршого Собору наповнилася творами образотворчого й прикладного мистецтва
в'язнів. Унікальність майбутньої виставки - в залученні до 100 добровільних помічників у заходах організації й проведення мистецького конкурсу.
Волонтери з
Української академії лідерства, які долучилися до підготовки експозиції
«Покликані до свободи», розпочали реєстрацію понад 150 авторських творів, що прибули до Києва з усієї України. Роботи були тимчасово розмістили біля стін. Триває внесення імен конкурсантів у спеціальну таблицю підрахунку
балів для визначення переможців і призерів.
Ретельну
підготовку експозиційного залу, інсталяцію кронштейнів і додаткового освітлення
здійснюють волонтери спільноти "Виноградник" під керівництвом Романа
Тишківського.
Оформленням
творів, розміщенням їх на експозиційній площі займається
художниця-експозиціоністка Наталія Шульженко. За її плечима досвід вже трьох виставок
творчості в’язнів, які організовувалися Пенітенціарним душпастирством УГКЦ.
Незабаром стіни
галереї Патріаршого Собору заговόять мовою людських втрат і надій. Розкажуть
людям про людей мовою образів і знаків. Через два тижні експозиційний зал
стане місцем людяного діалогу про покликання нас до свободи. Не до свободи у
смислі гасла "Freedom is our religion", де індивідуальне
"хочу" заглушає усі смисли й мотиви вчинків. А до відкриття самої
суті людського життя. Ставати гідними нашого покликання бути людиною, чинити
правду і добро.
Протягом двох місяців ви зможете
побачити мову фарб і жестів, які оживають перед тим, хто подивиться.
Всеукраїнська виставка-конкурс «Покликані до свободи» (Гал. 5:13) - нагода для
нас переосмислити тему злочину і покути, яка є центральною проблемою людини і
Творця. Людини і людини.
Пенітенціарне
душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ»
у співпраці з Державною кримінально-виконавчою службою України проводить у грудні - січні 2020 року Всеукраїнську виставку-конкурс мистецтва в’язнів «Покликані досвободи». Мета виставки посприяти кращій суспільній комунікації та процесу
реінтеграції наших співгромадян, що опинилися у місцях позбавлення волі, а
також зростанню громадянської активності в охороні суспільного миру, подоланню
напруженості, пов’язаної з тривалою ізоляцією. Слід зазначити, що внаслідок карантину ця ізоляція стала подвійною, адже в'язні були позбавлені соціального спілкування через припинення усіх без винятку візитів зовні.
В процесі
підготовки виставки відбувається збір коштів як на покриття видатків на поштову
пересилку відправлень з в'язниць, так і на організаційну працю навколо самих
творів для їх експонування й належного антуражу. "Все, що ми здатні зробити, -
коштом добродіїв" - зазначає о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу КП УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Премії переможцям і призерам мають виключно соціальне призначення для в'язнів, членів їх родин, а також потерпілих внаслідок злочину.
Міжнародна асоціація
тюремних капеланів висловлює занепокоєння з приводу впливу Covid-19 на духовну душпастирську опіку
ув'язнених в усьому світі
Локдаун для в'язнів
Пандемія
коронавируса кидає виклик світу. Коли згадуються вразливі групи, рідко пригадують
про ув'язнених. Тюрми легко можуть стати осередками поширення COVID-19. У дуже багатьох в'язницях по всьому
світу COVID-19 прямо або
побічно вбиває людей.
Згідно з
Правилами Нельсона Мандели, ув'язнені мають таке ж право на здоров'я, як і всі
інші. Загальна кількість утримуваних у в'язниціях у світі оцінюється в 11
мільйонів осіб. Занадто багато тюрем у багатьох країнах знаходяться в антисанітарних
умовах й переповнені. Ув'язнені не завжди мають доступ до чистої води. Сама
в'язниця навряд чи є здоровим середовищем. Їжа, як правило, низької якості, і в
багатьох місцях навіть неякісна їжа зустрічається рідко. У багатьох країнах ув'язнені
покладаються на родичів і друзів, які приносять їжу і припаси, особливо в досудових
ситуаціях. Через локдаун ці можливості зникають.
IPCA визнає, що тюремні адміністрації в
багатьох країнах роблять все можливе, щоб використовувати заходи ізоляції, щоб
не допустити поширення пандемії до своїх в'язниць, зводячи до мінімуму контакт
практично з усім, що знаходиться за стінами. В результаті багато в'язниць були
захищені від спалахів COVID-19.
IPCA підтримує зусилля щодо захисту життя
тюремного співтовариства, ув'язнених і персоналу в усьому світі, але шкодує про
обмеження, що виходять за рамки строго
необхідних, які обмежують доступ до праці й консультацій для ув'язнених.
IPCA також хоче підкреслити наслідки таких
обмежень:
Друзі та сім'ї не
можуть допомогти через їх положення за стінами і обмеження на спілкування.
Обмеження на відвідування членами родини та друзями, відсутність доступу до
тюремних священиків, волонтерів, програм реабілітації та багатьох іншим
консультаційних послуг, а також відсутність релігійних чи духовних послуг - все
це призводить не тільки до економічних труднощів для ув'язнених, але також до
психологічних і духовних труднощів. У деяких частинах світу коронавірус вбиває
людей в тюрмах, і ми повинні робити все можливе, щоб їх захистити. Але в
кінцевому підсумку відсутність контактів, відвідувань і релігійної, духовної та
іншої турботи також може вбити.
IPCA також висловлює стурбованість з приводу
того, що багато обмежень, необхідні заради охорони здоров'я, можуть зберігатися
навіть тоді, коли вони перестають бути доречними.
IPCA вітає той факт, що Мішель Бачелет,
Верховний комісар Організації Об'єднаних Націй з прав людини, закликала уряди
звільнити ув'язнених, які особливо вразливі для COVID-19, таких як літні люди і злочинці з низьким
рівнем ризику. «Затримання повинно бути крайнім заходом, особливо під час цієї
кризи», - заявила вона в заяві від 25 березня 2020 року. Експерти вважають, що
в ув'язнених є достатньо простору для ініціатив щодо звільнення. Повсякраз, в
46 країнах світу більшість ув'язнених не були визнані винними у скоєнні
злочину. Рівень утримання під вартою до суду високий. Наприклад, третина
значної кількості ув'язнених у Бразилії - це підслідні. (Джерело: The Lancet 2 травня 2020 г.).
IPCA закликає тюремні власті по всьому світу
діяти негайно всюди і завжди, коли є можливість знову відкрити доступ до
в'язниць тим, хто надає підтримку у вигляді релігійних і духовних
консультацій, порад і аналогічних заходів.
11 листопада 2020 року відбувся вебінар Міжнародної Асоціації в'язничних капеланів, в якому взяв участь керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України священик Костянтин Пантелей. Головною темою обговорення був вплив ситуації карантину на можливість релігійної опіки у в'язницях.
Всесвітній Інтернет-симпозіум IPCA оглянув новини зі світу, які були представлені регіональними координаторами з Європи, Азії, Океанії, Африки, Північної і Латинської Америки. Капелани висловлювали взаємну підтримку та оповідали про способи душпастирської допомоги, які вдається забезпечувати незалежно від обмежень карантину.
В результаті праці комітету напередодні вебінару була запропонована офіційна Декларація Економічній і соціальній раді ООН від IPCA про вплив Covid-19 у всьому світі на доступ ув'язнених до духовної опіки й допомоги, яка буде опублікована через кілька днів. Відтак учасники мали сесію запитань та відповідей із керівним комітетом організації та командою представників в ООН.
Нещодавно законодавча ініціатива Міністерства юстиції України щодо розгляду проекту Закону України "Про пенітенціарну систему" стала нагодою для пропозицій, висловлених щодо необхідності впровадження штатного в'язничного капеланства. Їх вніс член Душпастирської ради о. Костянтин Пантелей до статті 16 законопроекту.
"Для забезпечення душпастирської опіки у пенітенціарній системі до територіальних органів з питань виконання кримінальних покарань, а також установ виконання покарань та установ тримання під вартою призначаються на посади священики (капелани) за результатами підготовки в порядку, визначеному законодавством.
Положення про душпастирську опіку у пенітенціарній системі у затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Священослужителі (капелани), що здійснюють душпастирську опіку у пенітенціраній системі, працюють за трудовим договором."
Обґрунтуванням таких доповнень є тривале, протягом понад 29 років, співробітництво пенітенціарного душпастирства саме з підрозділами соціально-психологічної служби та виконання праці, яка є взаємо-доповнюючою на виконання духу і літери Статті 1 даного Проекту Закону «Про пенітенціарну систему» щодо її мети і завдань.
Обмеження карантину, викликаного пандемією, спричинили цілковиту депривацію ув’язнених, засуджених і персоналу від можливості задоволення потреб душпастирської опіки. Прийняття Закону у такій редакції приведе до структурування і належної організації душпастрської опіки в органах і установах пенітенціарної системи України навіть в надзвичайних умовах карантину.
Слід зазначити, що існуюча версія законопроекту також містить норму щодо духовної опіки персоналом ДКВС у 6-й частині Ст. 52.: "Особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи протягом робочого дня у вільний від виконання службових обов’язків час за бажанням може надаватися психологічний супровід та душпастирська допомога психологами та капеланами установи виконання покарань або установи тримання під вартою."
З огляду на професійний характер душпастирського служіння у в'язницях, окрім існуючої форми принагідного (сесійного) відвідування в'язниць представниками різних конфесій, є гаряча необхідність запровадження штатного капеланства.
05 листопада 2020 року відбулася зустріч в Zoom з вихованцями Кременчуцької колонії для неповнолітніх за прочитаною книгою Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу". Такі зустрічі з волонтерами-студентами проходять регулярно за сприянням керівника Центру Академічного душпастирства о. Ярослава Павлюка й сектору соціально-виховної і психологічної роботи.
Впровадженням до зустрічі послужила презентація о. Ярославом автора книги, яку обговорювали з вихованцями. В ній була представлена історія життєвого вибору відомого психотерапевта, автора логотерапії Віктора Франкла. Його перемоги над найгіршими життєвими обставинами, пов'язаними з втратою ближніх і тривалим ув'язненням у концентраційних таборах нацистської Німеччини.
Вихованці обговорили з волонтерами і священиками те, що торкнуло їх у книзі. Що, прагнення щастя чи віднайдення сенсу робить життя людини наповненим і щасливим? Як сприймати трагедію болю, провини і смерті? Що допомогло в'язню Освенцима пережити лихоліття й ходіння перед лицем неминучої смерті, зберігаючи гідність людини й допомогти іншим співв'язням?
Діалог тривав у дві сесії з перервою на обід. Волонтери Софія Суха, Софія Дунець, Ольга Сатіна, Таїсія Савуляк провадили діалог на теми роздумів, представлених у книзі та власних життєвих досвідів. Вихованці поділилися своїм розумінням пошуку смислів, переживання провини і прощення, всупереч помилок, що трапились в житті. Модерував зустріч отець Ярослав Павлюк.
Підсумовуючи діалог, отець Костянтин Пантелей розповів про переосмислення свого служіння внаслідок прочитання книги Віктора Франкла: "Мені як в'язничному душпастиреві, також не раз приходилося помилятися. Наприклад, це стосувалося намагання пояснити причини злочину, який скоїла людина, різними зовнішніми й суто механічними обставинами. Це спричиняло ефект часто протилежний від очікуваного полегшення ситуації людини у місцях позбавлення волі, адже виключало необхідність покути і прощення".
Наприкінці зустрічі о. Костянтин звершив молитву й благословення учасників.
03 листопада 2020 року у приміщенні Національної асоціації адвокатів
України за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини
відбувся круглий стіл в онлайн форматі на тему: “Захист права на свободу
віросповідання в умовах європейськоїінтеграціївУкраїні”. В експертному обговоренні цієї проблематики
взяв участь член Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України, керівник
Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтин
Пантелей.
Під час виступу він розповів про правові колізії, пов’язані із припиненням
доступу капеланів до пастирської опіки в’язнів і персоналу пенітенціарних
установ. Від початку карантину церкви і релігійні організації, які представлені
у Душпастирській раді при Міністерстві юстиції України, не припиняли зусиль для
віднайдення форм співробітництва для здійснення капеланського служіння в
закладах попереднього ув’язнення і в установах виконання кримінальних покарань.
Сьогодні обмежене число в’язнів у кількості, що не перевищує 5 – 8 осіб,
зрідка користуються привілеєм відео-зв’язку для спілкування, молитви чи духовних
вправ. Водночас, внаслідок повної соціальної ізоляції та депривації від
духовної опіки, загострюється проблема конфліктності стосунків поміж в’язнями,
та між в’язнями і персоналом. Погіршилася ситуація щодо суїцидальних
схильностей окремих категорій в’язнів.
Всупереч нормам Конституції і Закону України № 419-VIII, капеланське
служіння, яке носить професійний характер, припинено дією розпорядження
Кабінету міністрів України й відповідним наказом Міністерства юстиції. Священнослужителі
усіх конфесій, які були визнані капеланами, відповідно до закону пройшли фахову
підготовку, володіють навичками служіння в ситуації підвищеного ризику зараження
небезпечними хворобами. Так, як і медики, і психологи, і соціальні працівники
пенітенціарних установ, капелани здатні виконувати санітарні норми карантину й
необхідні обмеження й рекомендації, які виконує персонал пенітенціарних
установ.
13 жовтня 2020 року Міністерство юстиції ознайомило суспільство із
законопроектом «Про
пенітенціарну систему», у прикінцевих положеннях якого є посилання на існуючий
закон № 419-VIII. Проте ці положення мають бути
переглянуті в контексті досвіду пандемії. Як пенітенціарна система, так і
релігійні організації дозріли до прийняття капеланів у якості штатних
працівників пенітенціарних установ.
Відтак учасники дискусії обговорили законотворчі проекти 2020 року, як
проект № 0931 й деякі інші, які стали своєрідною спробою «тиску на свободу
вираження думки та поглядів віруючих громадян України через деякі законодавчі
ініціативи. Саме цим обумовлена актуальність круглого столу», – як зазначила
модератор заходу, голова Секції захисту прав на свободу віросповідання та
свободу совісті Комітету захисту прав людини НААУ Наталія Дорошенко.
Круглий стіл на тему: “Захист права на свободу віросповідання в умовах
європейськоїінтеграціївУкраїні”
Питання для обговорення:
1.Огляд
законодавства України та міжнародних стандартів щодо релігійної свободи;
2.Обговореннязаконопроектів, що прямо або опосередковано
зачіпають право на віросповідання та свободу слова. Аналіз законодавчих
ініціатив за 2020 рік;
3.Свобода
віросповідання як один з інструментів захисту прав людини в Україні.
Модератори:
·Ганна
Колесник, адвокат, Голова Комітету захисту прав людини;
·Наталія
Дорошенко, адвокат, Голова Секції захисту прав на свободу віросповідання та
свободу совісті Комітету захисту прав людини НААУ.
Запрошені експерти:
1.Максим Васін,
виконавчий директор громадської організації «Інституту релігійної свободи»;
2.Екатерина
Войтенко, представник релігійної громади місцевої християнської пресвітеріанської
церкви «Приумноження»;
3.Микола
Готунок, помічник адвоката, представник громадської організації «Асоціації
християн юристів» «Хушай»;
4.Костянтин
Пантелей, керівник Відділу душпастирства в пенітенціарній системі України
Патріаршої курії УГКЦ;
5.Ігор
Свєтлічний, адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав
людини;
6.Людмила
Опришко, адвокат, Голова Комітету з медіа та рекламного права;
7.Сергій
Старенький, адвокат, Голова Секції захисту прав ув'язнених Комітету захисту
прав людини.
IPCA Europe, Міжнародна Асоціація в'язничних капеланів (Європейська гілка організації), провела вебінар, пов'язаний з наслідками обмежень релігійних прав в'язнів. У ньому взяли участь представники Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України о. Костянтин Пантелей і о. Віктор Яценко.
Були обговорені питання:
1. Як Ковід вплинув на ваше служіння у в'язниці?
2. Що є найбільшим викликом у вашому тюремному служінні, крім Ковіда?
3. Яку підтримку ви хотіли б отримати від IPCA?
4. Як ви можете допомогти надати цю підтримку?
Поряд з резонними заходами безпеки для здоров'я в'язнів деякі обмеження, запроваджені у країнах, призвели до відчуження в'язнів від усіх форм релігійної опіки.
Учасники висловлювали колізію між дипломатичним ставленням до проблеми і покликанням більш відважної місії сказати урядам правду щодо великої шкоди надужиття.
Організатори зустрічі Боб Уілсон (UK), віце-канцлер IPCA, і президент Девід Бюїк (France) попередили про проведення міжконтинентальної зустрічі капеланів 11 листопада, щоб прийняти відповідне звернення до ООН щодо повернення ув'язненим повноти релігійних прав, які цілком узгоджуються з вимогами безпеки у часі пандемії.
У час карантину пенітенціарному душпастирству поставили дуже жорсткі умови праці. Діяльність отців та волонтерів може здійснюватися лише у вигляді гуманітарної допомоги. В'язні взагалі не мають живого контакту.
Тому, щоб нагадати суспільству про них, організовується мистецька виставка-конкурс в'язнів "Покликані до свободи", де будуть представлені їх роботи.
Експозиція відкриється у галереї Патріаршого Собору УГКЦ 05 грудня 2020 року
14.10.2020 року.
В ДУ "Львівська УВП-19" проведено урочисті заходи з нагоди Дня захисника України та свята Покрови Пресвятої Богородиці.
В урочистостях взяли участь офіцери, молодші інспектори та цивільні працівники установи.
Капелан установи о. Олег Нестор відслужив за персонал Молебень, а також освятив фігуру Пресвятої Богородиці та ангелів, котрі встановлені на плацу установи.
14 жовтня 2020 року, у свято Покрови Пресвятої Богородиці, жінки, що відбувають покарання у Збаразькій ВК №63, мали можливість мати онлайн зустріч зі своїм духовним наставником – в’язничним капеланом отцем Омеляном Колодчаком. Оскільки зараз, в умовах пандемії коронавірусу, немає змоги проводити духовні заходи в закладі, то сьогодні засуджені жінки по особливому відчули душпастирську турботу про них. Отець Омелян привітав ув’язнених з Покровою, розказав про сьогоднішнє свято і його історію, поручив у молитві їх всіх під заступництво Пресвятої Богородиці, уділив їм своє священниче благословення. Жінки спільно з отцем молилися, передавали свої молитовні прохання, просили про частіші зустрічі і спільну молитву.
Наприкінці отець подякував адміністрації закладу і соціально-виховному відділу, зокрема Ірині Немеришин і Тетяні Бутрин, за багаторічну співпрацю у служінні ув’язненим і можливість сьогоднішньої зустрічі онлайн.
У вівторок, 13 жовтня 2020 року, на передодні свята Покрови Пресвятої Богородиці у Львівському слідчому ізоляторі військовослужбовці пенітенціарної служби України склали присягу на вірність українському народові. В’язничний капелан отець Олег Нестор поблагословив військових і побажав їм повсякчасно бути для ув’язнених не лише наглядачами, але й також свідками християнської любові та людяності. Капелан установи передав особовому складу в подарунок вервиці та блокноти, а опісля відбулося спільне покладання квітів перед фото загиблих Захисників України у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.
08 жовтня 2020 року відбулася Zoom-зустріч волонтерів з вихованцями Кременчуцької колонії для неповнолітніх за посередництвом модератора о. Ярослава Павлюка, керівника Центру академічного душпастирства Київської Архиєпархії УГКЦ. Темою для діалогу послужило прочитання книги. З огляду на обмежувальні заходи, пов'язані з пандемією, відео-зустрічі - єдина можлива форма душпастирства і волонтерської праці з групами засуджених.
Предметом для обговорення стали роздуми від прочитаної книги "Відвага бути недосконалим. Повернення надії" Томіслава Іванчіча.
Книжка, яка складається з коротких, але змістовних роздумів, ціллю яких є повернути сучасній людині втрачене почуття НАДІЇ. Чому надія так важлива для автора? Тому що вона, на його думку, з’являється останньою. Останньою, коли всі людські можливості уже вичерпано, коли, з людського погляду, вже немає жодного виходу. І тоді приходить ДОПОМОГА від БОГА, і тоді НАДІЯ стає ВІРОЮ, яка наповнює життя людини сенсом.
Кожен новий день може стати основою твого майбутнього. Усе погане, що ти вчинив в минулому, сьогодні можеш виправити. Необхідно визнати свою недосконалість і зробити вибір майбутнього шляху. Будь відважним — вибір мусиш зробити сам!
Волонтери Василь Возняк, Софія Суха, Софія Дунець, Ольга Сатіна, Таїсія Савуляк провадили діалог на теми роздумів, представлених у книзі та власних життєвих досвідів. Вихованці ділилися своїм розумінням надії всупереч помилок, що трапились в житті."
Посприяла зустрічі Олена Удовицька, заступник начальника колонії із соціально-виховної та психологічної роботи. Спілкування тривало понад годину. Волонтери, серед яких також колишні вихованці, розповіли про себе і про свої мотиви, які привели їх до волонтерства у в'язничному служінні.
