Інформація про служіння в'язничних капеланів УГКЦ.

«Терпеливістю і милосердям!»

Відродження душпастирства УГКЦ у пенітенціарних установах України розпочалося 1991 року, у часі її легалізації після років підпілля. Після перенесення 2005 року осідку глави УГКЦ до Києва блаженніший Любомир Гузар створив при Патріаршій Курії УГКЦ Департамент душпастирства у силових структурах України під керівництвом преосвященнішого Михаїла (Колтуна), єпископа Сокальсько-Жовківського. За координацію служіння УГКЦ у виправних колоніях та в’язницях відповідає Відділ душпастирства у пенітенціарній системі України. Сьогодні душпастирська опіка проводяться регулярно в пенітенціарних установах № 14, 30, 34, 40, 41, 44, 47, 48, 50, 55, 63, 85, 110, 112, 118, 128, 135 у дев'яти слідчих ізоляторах та в трьох колоніях для неповнолітніх України. Інші 6 установ наші священики мають можливість відвідувати тільки принагідно. З огляду на гібридну війну московії проти України, анексію Криму і окупацію окремих районів Донецької і Луганської області опіка над в’язнями була припинена в пенітенціарних установах № 3, 13, 120, 124. 

Кожна з 12 єпархій на території України має головного капелана. Участь у служінні беруть священики, семінаристи, монахи й миряни – всього понад 200 осіб. Серед них – 32 священики-капелани. Більшість з них отримали сертифікати про засвоєння базового рівня компетентності для праці у пенітенціарних установах. Багато активних волонтерів є студентами або фаховими богословами, психологами, юристами, соціальними працівниками та педагогами.

Сучасний стан кримінально-виконавчої системи відзеркалює драматичні процеси, що переживає українське суспільство.

Головними напрямками служіння капеланів є проповідь, катехизація, уділення Св. Тайн, сприяння у підтримці зв'язків із родиною, навчання, священиків і волонтерів основам місії Церкви у тюрмах. Неділя про Блудного Сина, за два тижні до Великого Посту, є у Церкві Днем особливої пастирської турботи й молитви за в’язнів. Синод єпископів УГКЦ у Києві 2013 прийняв рішення проголосити Блаженного Василя Величковського Покровителем пенітенціарного душпастирства.

2001 року УГКЦ стала співзасновницею й учасницею Української міжконфесійної християнської місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”. Місія об’єднує 12 християнських Церков і деномінацій. Ця організація представляє Україну в Міжнародній асоціації тюремного служіння (PFI). Від 2003 року УГКЦ є учасницею, на правах спостерігача, а з 2007-го – дійсним членом Міжнародної католицької комісії душпастирської опіки в тюрмах (ІССРРС), яка діє під керівництвом Конгрегації в справах духовенства, у співпраці з Папською радою “Справедливість і мир” та має статус спеціального консультанта ООН.

2007 року у співпраці з фахівцями Державної пенітенціарної служби України УГКЦ започаткувала програму, що лягла в основу навчання капеланів Церков-учасниць Місії тюремного служіння. 2008 року відбулося Перше паломництво Державної пенітенціарної служби України до Зарваниці за участю представників 7 Церков-учасниць Місії. Традицією стало щорічне всеукраїнське паломництво для працівників пенітенціарної системи України під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» до Свято-Успенської Унівської Лаври. Воно відбувається на Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, 26 - 27 вересня.

У співпраці з Державною пенітенціарною службою УГКЦ посприяла участі праць образотворчого мистецтва в’язнів у міжнародних мистецьких конкурсах у Відні (червень 2009) та у Берліні (грудень 2009, грудень 2011, грудень 2014).

2009 року у Києві з ініціативи УГКЦ було проведено Міжнародну конференцію «Юридичний вимір пенітенціарного служіння», в якій брали участь чільні представники Міжнародної католицької комісії в’язничного душпастирства (ІССРРС) та Міжнародної асоціації тюремного служіння (PFI). 

2011 року, УГКЦ за співучастю Церков-учасниць Української міжконфесійної християнської місії «Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі» зініціювала проведення круглого столу в УКРІНФОРМІ «Реалізація релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Вплив духовно-морального фактора на виправлення засуджених». Таким чином розпочалася праця з розробки концепції пенітенціарного душпастирства у в'язничній системі України.

Зустріч Європейської ради ICCPPC з українськими капеланами відбулась у Львові у січні 2012 року, що засвідчило зростаючу увагу міжнародної спільноти до системи правосуддя та попередження злочинності в Україні.

29 травня 2012 року вперше в стінах Верховної Ради України обговорювалася проблема систематичної духовної опіки в'язнями. Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у співпраці з Асоціацією Українських Правників та Українською міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі", провів «круглий стіл» на тему: «Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики». Найактивнішу участь у підготовці цієї події взяло Пенітенціарне душпастирство УГКЦ. Як наслідок цієї зустрічі триває розробка й обговорення проекту Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

12 грудня 2012 року Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав і Голова Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Лісіцков підписали Угоду про співробітництво. Угода є віддзеркаленням розвитку співпраці, передбаченої попереднім документом, підписаним Блаженнішим Любомиром 2007 року. Текст Угоди не лише підсумував структурні зміни, що сталися за останні 5 років, але також зробив наголос на опіку персоналу ДПтС України та членів їх сімей, слухачів навчальних закладів ДПтС України, засуджених та осіб, узятих під варту.

26 грудня 2012 року відбулася презентація першого підручника, що подає фахові орієнтири священикам і волонтерам для душпастирства у пенiтенцiарних закладах «Служити в’язням». Вона є плодом багатолітньої співпраці з пенітенціарною службою та містить важливі документи Церкви стосовно цього прекрасного служіння.

У липні - серпні 2013 року представництво УГКЦ у складі міжконфесійної групи взяло активну участь у розробці пропозицій до Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) № 1154.

2014 року триває Всеукраїнська пересувна виставка мистецьких робіт в'язнів «Переображення Господньою Любов’ю», яку проводить Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ» у співпраці з Державною пенітенціарною службою України.

20 липня 2014 перед збором близько 200000 вірних та священиків на Всеукраїнській прощі до Зарваниці, Патріарх Святослав урочисто проголосив Блаженного єпископа і мученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного служіння духовенства та віруючих Української Греко-Католицької Церкви.

02 грудня 2014 року у Києві була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «Християнська проповідь у місцях несвободи. Історія і сучасність України». Цю подію було організовано Пенітенціарним душпастирством УГКЦ у співпраці з Українською міжконфесійною християнською місією «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі», Державною пенітенціарною службою України, Всеукраїнською профспілкою персоналу органів та установ Державної пенітенціарної служби, Релігійним інститутом Св. Томи Аквінського. Учасники конференції запропонували подальші кроки для впровадження капеланства. 

Контакт:

преосвященніший Михаїл (Колтун),

єпископ Сокальсько-Жовківський,

керівник Департаменту УГКЦ

з душпастирства у силових структурах України

а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20

e-mail: sokaleparchy@zhovkva.lviv.ua

ієрей Костянтин Пантелей,

керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства

у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
моб. 098 422-9-221
e-mail: panteley@ukr.net

Павло Загороднов,

референт Відділу Курії УГКЦ з душпастирства

у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
моб. 097 397-29-40

e-mail: zagorodnov.p@gmail.com

Церкви мають відстояти захист і нерозголошення Таїнства Сповіді.

У Верховній Раді України на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 26 грудня 2014 року депутати ухвалили рекомендацію Верховній Раді прийняти законопроект про капеланство в пенітенціарній системі у першому читанні. Законопроект №1154 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України)" передбачає, що "адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню конфіденційності зустрічей засуджених з священнослужителями (капеланами)". Щодо установ попереднього ув'язнення, також передбачено, що "адміністрація установи сприяє забезпеченню конфіденційності побачень". 

Вищезгаданий законопроект є значним кроком до забезпечення релігійної опіки в місцях несвободи. В служінні священика капелана центральним є Таїнство Сповіді. Воно частково користується привілеєм права (див. Додаток). Проте, в рамках нового законопроекту "конфідеційність" зовсім не означає нерозголошення. Питання нерозголошення таємниці Св. Сповіді залишається великою проблемою: зміст Сповіді може бути здобутий іншими діями, які мають бути заборонені законом. Матеріали (аудіозаписи й інше), добуті зі Сповіді можуть бути використані в суді або в оперативних цілях. Отже, має бути прийнятий закон, який прямо забороняє прослуховувати і використовувати в будь-яких цілях зміст Сповіді.  Пропонується наступне формулювання:

"Сповідь користується привілеєм права. Сповідь не може бути розголошена чи оприлюднена. Забороняється прослуховування чи запис сповіді технічними засобами. Вона не може бути предметом розслідування, слідства чи кримінального процесу, використовуватися як доказ."

Додаток:

Ч. 5 ст. 3 Закону України від 23 квітня 1991 року «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачається, що «ніхто не має права вимагати від священнослужителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих».

П. 2 ч. 5 ст. 65 КПК України священнослужителі не можуть бути допитані як свідки з приводу того, що їм довірено або «стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості».

ПРО ПІДСЛУХОВУВАННЯ СПОВІДІ

Профільний комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект про капеланство у пенітенціарній системі.

26 грудня 2014 року у Верховній Раді України відбулося засідання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, на якому був підтриманий законопроект про капеланство в пенітенціарній системі. Комітет під головуванням Андрія Кожем'якіна на засіданні рекомендував парламенту прийняти законопроект у першому читанні. Автор законопроекту №1154 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України)" - голова підкомітету з питань діяльності Державної пенітенціарної служби Юрій Мірошниченко.

Законопроектом № 1154 передбачається доповнення Кримінально-виконавчого кодексу України статтею 128-1 «Організація душпастирської опіки засуджених», також внесення доповнень до статей 9 і 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення» та статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України». Документ передбачає, що конкретизувати положення про підготовку капеланів та засади міжконфесійного служіння в місцях несвободи має керівний орган Державної пенітенціарної служби України спільно з представниками релігійних організацій. Головне науково-експертне управління виступило проти дорадчого органу при ДПтС України як представницького органу Церков і релігійних організацій, що здійснюють релігійну опіку в тюрмах.

Нагадаємо, що ця законодавча ініціатива була розроблена у 2013 році як результат спільної роботи експертів Верховної Ради, Державної пенітенціарної служби України та заінтересованих конфесій, що входять до складу Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Проект закону № 3233 пройшов усі комітети і мав при Верховній Раді VII скликання розглядатися під час 3 сесії, коли й розпочався Майдан. Після обрання нового парламенту цей документ, як і інший законопроект № 3143 про душпастирську опіку у Збройних Силах України та інших збройних формуваннях, вважаються такими, що були відхилені.

28 пенітенціарних установ у Донецькій та Луганській областях разом з тисячами в'язнів знаходяться на окупованій території.

Державна пенітенціарна служба України повідомляє: на даний час в структурі ДПтС України перебуває 20 установ, розташованих в межах Донецької області (15 виправних колоній, два виправних центра, один слідчий ізолятор та дві установи виконання покарань з функцією слідчих ізоляторів.

Згідно звітних даних станом на 1 листопада 2014 року загалом в цих установах трималось 12,7 тис. осіб (9,9 тис. засуджених та 2,8 тис. осіб, узятих під варту).

Відповідно, в Луганській області розташовано 16 установ (12 виправних колоній, два виправних центра, Старобільський слідчий ізолятор та Луганська установа виконання покарань з функцією слідчого ізолятора), у яких трималось 7 тис. осіб (5,8 тис. засуджених та 1,3 тис. осіб, узятих під варту).

У зв’язку з військовою агресією проти України у її східних регіонах частина установ виконання покарань залишились на території, що тимчасово не контролюється українською владою, а саме:
- 14 установ в Донецькій області, у яких трималося 9,7 тис. осіб;
- 14 установ в Луганській області, у яких трималося 6,5 тис. осіб.

28 червня 2014 року під час проведення антитерористичної операції у районі дислокації Червонопартизанської виправної колонії (№68) в Луганській області було зруйновано основні об’єкти колонії. З метою захисту життя і здоров’я засуджених та персоналу виправної колонії керівництвом ДПтС України було організовано їх евакуацію, при цьому засуджених жінок переміщено Качанівської виправної колонії (№54) в Харківської області.

З метою організації виконання Указу Президента України від 14.11.2014 № 875 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" у частині переміщення органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, засуджених та осіб, узятих під варту, з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях до інших регіонів України, керівництвом ДПтС України вжито наступних заходів:

1) 18 листопада 2014 року у ДПтС України проведено міжвідомчу нараду за участю представників Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Національної гвардії України та Антитерористичного центру при Службі безпеки України, на якої опрацьовані питання щодо порядку проведення евакуації засуджених, насамперед - з Єнакієвської виправної колонії в Донецькій області (№52), а також з Комісарівської (№22) та Чорнухинської (№23) виправних колоній в Луганській області.
При цьому було прийнято рішення про евакуацію у першу чергу засуджених з Єнакієвської виправної колонії (№ 52), яка фактично знаходиться в нейтральній зоні проведення антитерористичної операції між блокпостами Національної гвардії України та незаконних озброєних формувань (в колонії перебуває 500 засуджених, у тому числі 131 - до покарання у виді довічного позбавлення волі);

2) з метою отримання додаткових гарантій безпеки життя засуджених та персоналу при здійсненні заходів з переміщення засуджених та осіб, узятих під варту, в умовах проведення антитерористичної операції та попередження провокацій з боку незаконних озброєних формувань, 18 листопада 2014 року до Міністерства закордонних справ України надіслано клопотання щодо сприяння у залученні в якості гуманітарних посередників представників Організації Об’єднаних Націй в Україні, місії ОБСЄ в Україні, Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста та інших міжнародних інституцій. Крім того в межах компетенції проведено усні переговори з представниками місії ОБСЄ в Україні. Пропозиції ДПтС України з цього приводу до цього часу підтримки не знайшли;

3) для відпрацювання з відповідними силовими структурами та місцевими органами влади питань, пов’язаних з евакуацією засуджених з Єнакієвської виправної колонії (№ 52) у період з 26 по 29 листопада 2014 року здійснено виїзд групи працівників апарату ДПтС України до Донецької області у район розташування колонії.
При цьому у взаємодії з керівництвом Спільного центру з контролю та координації питань щодо припинення вогню та поетапної стабілізації лінії розмежування сторін узгоджені питання щодо надання "коридору" для безпечного вивозу засуджених.
Разом з тим, виходячи з оцінки обстановки, що склалася в районі розташування Єнакієвської виправної колонії (№ 52), та відсутності гарантій безпеки для життя персоналу та засуджених, командуванням Національної гвардії України в межах компетенції було прийнято рішення про відтермінування дати евакуації колонії.
Довідково: відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України продовжує виконувати завдання з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів у частині забезпечення виконання зазначених завдань;

4) з метою визначення повноважень відповідних державних органів при здійсненні заходів з переміщення засуджених та осіб, узятих під варту, в умовах проведення антитерористичної операції ДПтС України підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про конвоювання засуджених з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях до інших регіонів України". Зазначений документ після узгодження із зацікавленими відомствами буде внесений в установленому порядку на розгляд Уряду України;

5) на виконання зазначеного вище Указу Президента України від 14.11.2014 № 875 ДПтС України підготовлено та 19 листопада 2014 року в установленому порядку надіслано до Міністерства юстиції України проект Закону України «Про амністію осіб, які відбувають покарання на територіях Донецької та Луганської областей».
Також 19 листопада 2014 року до Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надіслані клопотання стосовно застосування до осіб, узятих під варту, які перебувають у районах проведення антитерористичної операції, інших видів запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а також списки відповідних осіб;

6) на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» організовано зміну місця знаходження управлінь ДПтС України в Донецькій та Луганській областях з тимчасово неконтрольованої території на територію, що контролюється українською владою.

На даний час юридичними адресами є:
- управління ДПтС України в Донецькій області – вул. Карла Лібкнехта, 105, м. Маріуполь, Донецької області;
- управління ДПтС України у Луганській області – вул. Леніна, 32-А/302, м. Сєвєродонецьк, Луганської області.

Також, згідно з вимогами зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 ДПтС України починаючи з 1 грудня 2014 року призупинено фінансування органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, розташованих на території, непідконтрольної українській владі.

За наявною інформацією, на даний час представниками незаконних озброєних формувань у Донецькій та Луганській областях здійснюється силове захоплення органів і установ, що перебувають у підпорядкуванні відповідних територіальних органів ДПтС України, та відбувається усунення від виконання обов’язків їх працівників.

З огляду на зазначене, установи виконання покарань та слідчі ізолятори, які розташовані в Донецькій та Луганській областях на території, тимчасово неконтрольованою українською владою, починаючи з 1 грудня 2014 року поступово припинили зв’язок з ДПтС України, у зв’язку з чим достовірна інформація щодо стану справ у зазначених органах і установах на даний час відсутня.

Організація діяльності органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, які розташовані в Донецькій та Луганській областях на території, підконтрольній українській владі, здійснюється у відповідності з положеннями кримінально-виконавчого законодавства.

На даний час на підконтрольній українській владі території розташовані:
- в Донецькій області – 5 установ (Артемівська установа виконання покарань (з функцією слідчого ізолятора), Маріупольський слідчий ізолятор, Маріупольський виправний центр (№ 138), Селидівська виправна колонія (№ 82) та Приазовська виправна колонія (№ 107) для засуджених жінок). У зазначених установах станом на 01 грудня 2014 року трималось 2 604 осіб (1413 – засуджених (з них 287 жінок) та 1190 осіб, узятих під варту);
- в Луганській області - Старобільський слідчий ізолятор та Чорнухинська виправна колонія (№23), у яких станом на 01 грудня 2014 року трималось 1 028 осіб (523 – засуджених та 505 – осіб, узятих під варту).

Керівництвом ДПтС України вживається заходів щодо соціального та правового захисту працівників, які залишилися на території, тимчасово неконтрольованою українською владою.

З метою вирішення проблемних питань, пов’язаних з проходженням служби співробітниками органів та установ виконання покарань і слідчих ізоляторів в Донецькій і Луганській областях у період з 08 по 12 грудня 2014 року до зазначеного регіону здійснено виїзд групи працівників кадрового апарату ДПтС України.

Станом на 18 грудня 2014 року з органів і установ виконання покарань в Донецькій і Луганській областях, розташованих на території, не підконтрольній українські владі, переведено для проходження служби в інші регіони України 65 працівників, які залишаються вірними Присязі.

Управління організаційно-аналітичного
та документального забезпечення апарату ДПтС України

В Киїському СІЗО проведено захід з персоналом щодо профілактики самогубств.

10 грудня 2014 року в Київському слідчому ізоляторі управління ДПтС України в м. Києві та Київській області проведений захід щодо профілактики самогубств серед особового складу. 

Із привітальним словом до персоналу слідчого ізолятора звернувся начальник відділу по роботі з персоналом Ю.Тимошенко, який поінформував присутніх про вражаючі випадки із співробітниками Державної Пенітенціарної служби України, які мали місце у поточному році та закликав всіх поважати і цінувати загальнолюдські цінності, відроджувати християнські традиції, замислитись над своїм життям, проаналізувати його та поставити перед собою мету і послідовно досягати її. Особлива увага зверталася на підтримку теплих родинних стосунків, повагу до колег, оточуючих, та саме головне – до свого життя. 

На даний захід було запрошено представника Української Греко-Католицької Церкви сестру Василію, яка звернулася до присутніх з проповіддю про цінність людського життя на тему «Самогубство – злочин проти Творця». 

«Підвищення значення християнських традицій у духовному вихованні співробітників кримінально-виконавчої служби, формування у них терпимості та поваги до релігійних поглядів, обрядів та звичаїв свого та інших народів, цінність кожної особистості, являється пріоритетним напрямком діяльності керівництва Відділу УГКЦ з душпасторства у пенітенціарній системі» - наголосила сестра Василія. 

По закінченню заходу працівники установи подякували організаторам заходу та висловили бажання щодо регулярного проведення подібних зустрічей та збільшення кола учасників. 

Прес-служба управління ДПтС України в м. Києві та Київській області.

Сестри Найсвятішого Ізбавителя супроводили служіння Св. Миколая, що відвідував в'язнів.

В'язні із Чернігівської жіночої колонії також не залишились цього року без уваги св. Миколая. 20 грудня 2014 року сестри Згромадження Найсвятішого Ізбавителя супроводили служіння Св. Миколая, що відвідував в'язнів. Принести солодкі гостинці жінкам, що перебувають в ув'язненні, допомагав о. Петро Лоза разом з молоддю. Дійство цього милосердного служіння викликало в жінок і радість і сльози. Але радість все ж більше.

В’язнів привітали з Днем слуги божого милосердя Святого Миколая

У п'ятницю, 19 грудня, в празник Святого Миколая в Івано-Франківському СІЗО відбулася Служба Божа, яку відслужив помічник капелана та сотрудник храму Зіслання Святого Духа (м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця, 105, парох о.Віталій Дем`янець) о.Арсен Панчак.

На Службі Божій разом з ув`язненими також молились сестри Мирянського Чину Святого Василія Великого, а також представники громадсько-християнського руху "Клич". Після спільної молитви сестри відвідали ув`язнених з подарунками від Святого Миколая.

Ще одним сюрпризом для ув’язнених стала святкова вистава «Миколай тебе не забуде!». У виставі відображено життя слуги божого милосердя Миколая Чудотворця.

Громада Св. Миколая на Аскольдовій Могилі подбала про в'язнів.

19 грудня 2014 року сестра Василія (Гальцова) і волонтер Юрій Йосифович послужили Святителю Миколаю, передавши дарунки, зібрані в результаті доброчинної акції, що триває в громадах УГКЦ у м. Києві. Їх супроводив о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу душпастирства у пенітенціарній системі України. 

В Київському слідчому ізоляторі у корпусі тримання неповнолітніх ув'язнених відбулось урочисте привітання неповнолітніх зі святом Святого Миколая. Програму разом з вихованцями, утримуваними в Київському слідчому ізоляторі, приготувала с. Василія (Гальцова), ЧСВВ. Свято було у формі театралізованої вистави, учасниками якої були самі неповнолітні ув'язнені. До дітей завітав Св. Миколай (Юрій Йосифович). Він запитав дітей про Заповіді Божі, вони приготували невеличкий концерт, читали вірші та заспівали разом святкові пісні. Св. Миколай у супроводі о. Костянтина Пантелея і с. Василії цього ж дня побував в камерах, де утримуються жінки.

На свято Миколая коштом пожертви від громади Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі  (8366 грн.) було придбано 70 кг. яблук Семеренка для господарської обслуги та хворих у медчастині установи – всього для 115 осіб, гігієнічні набори для жінок і неповнолітніх у Київському слідчому ізоляторі, також для хворих, утримуваних в Міжобласній лікарні пенітенціарної системи, що на території Бучанської ВК 85 - всього для 246 осіб. Ця сама пожертва послужила для придбання 140 подарункових наборів для вихованців Прилуцької колонії для неповнолітніх.  Свято Миколая в Прилуках провів о. Роман Пушка.

Подробиці застосування використаних коштів дивіться у підсумку акції Свято Миколая для ув'язнених.

Центр волонтерської співпраці Пенітенціарного душпастирства УГКЦ.

Триває акція допомоги в’язням «Від Миколая до Різдва».

 В оформленні використано ікону «Св.Миколай» Остапа Лозинського

Подаруйте частинку Вашого тепла та уваги в’язню:
зберіть набір засобів особистої гігієни 
та залиште в ящичку у храмі Вашої парафії
Персональні пакунки можуть містити мило, шампунь, зубну пасту та щітку, інд. засоби гігієни для жінок, шоколадку, листівку тощо.
Якщо Вам складно самому зібрати набір для в’язня, можете зробити пожертву у скриньку в’язничного душпастирства в храмі або

на картку Приватбанку 5168 7420 6101 1122.

Дякуємо!

  Відділ Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України
Контакти: 0984229221, panteley@ukr.net
http://prison-pastoral.blogspot.com/

Приєднайтесь до групи Служити в’язням в фейсбуці
та подружіться з Пенітенціарне душпастирство УГКЦ
 

Пенітенціарна ідея в проблемному полі моралі і влади були представлені на конференції в Києві.

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України і Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі спільно зорганізували наукову конференцію «Мораль і влада». На запрошення оргкомітету в роботі цієї конференції взяв участь протоієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Свої доповіді щодо формування морально-правової держави, проблем довіри до влади та моральної легітимації влади представили відомі науковці філософії та права. Тематику втілення пенітенціарної ідеї в основі плекання справедливості представив о. Костянтин. Цей виступ базувався на історичних аспектах формування в Україні кримінального права та системи справедливості, злочину і покарання, а також на ролі християнства у формуванні антропологічних засад пенітенціарної ідеї, соціального навчання Церкви щодо покликання політичної влади в ділянці правосуддя й у пенітенціарній системі. "Існує пенологічна складова втілення державної влади та взаємозв’язок між моральністю влади та її привілеєм плекати справедливість у суспільстві, - зазначив у виступі о. Костянтин, - зростає кричуща потреба відмови від репресивної системи покарань шляхом прийняття кримінальним судочинством та кримінально-виконавчою системою пенітенціарного характеру. Впровадження релігійної опіки в пенітенціарних закладах є головним чинником необхідних змін, оскільки каяття є основою виправлення злочинця."

Додаток.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ

Попович М.В.

Костицький В.В.

Єрмоленко А.М.

Івачевська Т.В.

Самчук Р.В.

Доповідачі та теми виступів:

КОСТИЦЬКИЙ Василь Васильович – доктор юридичних наук, професор, член-кор. НАПрН України, голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Питання моральності влади у контексті теолого-соціологічного право розуміння.

ЄРМОЛЕНКО Анатолій Миколайович – доктор філософських наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, завідувач відділу соціальної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України.

Мораль і влада: суперечність чи доповнювальність?

КОСТЕНКО Олександр Миколайович – доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоусторою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 

Верховенство закону чи моралі? Про ідею морально-правової держави 
ЛОЙ Анатолій Миколайович – доктор філософських наук, професор.

Моральність, інституціональність, влада.

БИСТРИЦЬКИЙ Євген Костянтинович – доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України.

Мораль, чесноти і влада.

АФОНІН Едуард Андрійович – доктор соціологічних наук, професор НАДУ 
Мораль і компетентність державних службовців України: теорія питання та оцінка реального стану.

МАЛАХОВ Віктор Аронович – доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник Інституту філософії НАН України.

Здатність спілкуватися по-людські. До питання проблеми інакомислення в сучасному українському контексті.

НАЛИВАЙКО Лариса Романівна – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, голова Дніпропетровської обласної

організації Асоціації українських правників.

Патріотичне виховання як основа соціально-політичної стабільності та пріоритетний напрям державноїполітики в Україні.

ПРОЛЕЄВ Сергій Вікторович – доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України.

Моральний чинник в легітимації влади: український синдром.

НОВАЧЕНКО Тетяна Василівна – доктор державного управління, кандидат педагогічних наук, провідний фахівець програмного забезпечення та інноваційних технологій НАДУ.

Ціннісний вибір авторитету влади.

БІЛИЙ Олег Васильович – доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України.

Політичний принцип і моральний закон.

ВОРОТІН Валерій Євгенович – доктор наук з державного управління, професор, завідувач сектору економічних проблем законотворення Інституту законодавства Верховної Ради України.

Мораль і етика як об’єкти державного управління в Україні.

ГОМІЛКО Ольга Євгенівна – доктор філософських наук, професор, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України.

Гідність як модерна чеснота.

КОЗЛОВСЬКИЙ Віктор Петрович – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

Чи мають етичні імперативи політичну цінність?

НОВИЦЬКА Наталія Борисівна – кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету ДПС України.

Політична відповідальність як основний чинник моральності влади

КОЖЕМ’ЯКІНА Оксана Миколаївна – кандидат філософських наук, доцент Черкаського державного технологічного університету.

Влада довіри як легітимація порядності та компетентності.

ПАНТЕЛЕЙ Костянтин – протоієрей, керівник Відділу Патріаршої Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, Департамент Патріаршої Курії УГКЦ здушпастирства у силових структурах України.

Пенітенціарна ідея в основі плекання справедливості.

ПАРАПАН Василь Борисович – видавець наукового журналу «Практична філософія». 

«Влада і мораль: проблеми сумісності \ несумісності. Влада і мораль як війна і мир».

БУЧМА Олег Васильович – кандидат філософських наук, доцент, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України.

Релігія, мораль, право: взаємодія в контексті творення громадянського суспільства в Україні.

РОМАНКО Світлана Миколаївна – доцент кафедри трудового, екологічного та аграрного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 
Моральні норми у відносинах природокористування.

ПУШОНКОВА Оксана Анатоліївна – кандидат філософських наук, доцент Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.

Трансформація соціальності у постмодерністській концепції  М. Маффесолі.

КУРІННИЙ Євген Володимирович – доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії

правових наук України.

Соціальна аморальність як вагома мотивація подальшого розвитку українського права.

ШЕВЧУК Дмитро Михайлович – кандидат філософських наук, доцент, докторант, Інституту вищої освіти НАПН України.

Дегуманізаційні тенденції в сучасному політичному світі.

ВОЛКОВИНСЬКА Вероніка Олександрівна – кандидат філософських наук, науковий співробітник, Фонду Президентів України Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Влада як механізм самовідтворення соціальноїсистеми.

МАТВЕЙЧУК Мар’яна Юріївна – науковий співробітник Національний центр театрального мистецтва імені Лесі Курбаса.

Мораль як акт індивідуального судження.

СЕРДЮК Катерина Олександрівна – провідний інженер, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Як можлива моральність в сучасному дискурсі влади?

МАРУШЕВСЬКИЙ Геннадій Борисович – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національної академії державного управління при Президентові України.

Інституціалізація морально-етичної оцінки громадськістю дій можновладців.

ЗИМОВЕЦЬ Андрій Валерійович – кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справчлен Дніпропетровської обласної організації Асоціації українських правників.

Проблеми реалізації моральної відповідальності у суспільному та державному житті.

ШАТІЛО Володимир Анатолійович – кандидат юридичних наук, доцент, декан юридичного факультету Київського Національного лінгвістичного університету.

Влада, мораль і право: проблема співвідношення.

КОБАН Ольга Геннадіївна – кандидат юридичних наук, викладач Фінансово-правового коледжу при університеті імені Тараса Шевченка.

Теоретико-правове дослідження самообмеження державноївлади.

МОВЧАН Віктор Вікторович – аспірант юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Значення моральних принципів у політико-правових процесах становлення правовоїдержави та громадянського суспільства.

КОНОВАЛЕНКО Ольга Сергіївна – член правління Дніпропетровської обласної організації Асоціації українських правників.

Гарантії демократичного державного ладу як основа стабільності його функціонування.

БЄЛЬСЬКА Тетяна Валентинівна – кандидат наук з державного управління,

докторант НАДУ.

Мораль і влада як чинники впорядкування суспільних відносин.

ЧЕПІК-ТРЕГУБЕНКО Ольга Сергіївна – викладач кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, член Дніпропетровської обласної організації Асоціації

українських правників.

Взаємодія органів публічної влади з громадянським суспільством в Україні.

ДОНЕНКО Валерій Вікторович – кандидат юридичних наук, професор кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, член правління Дніпропетровської обласної

організації Асоціації українських правників.

Безпека дорожнього руху – публічний вимір.

ТОМКІНА Олена Олексіївна – кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу зв’язків з державними органами та міжнародними організаціями Київського регіонального центру НАПрН України

Україна.

Доброчесна держава» як гуманістичний концепт її демократичного розвитку.

КРЕТОВ Павло Васильович – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.

Моральність влади: символічна репрезентація та рецепція в суспільній свідомості.

РОЗПАЧЕНЮК Юлія Андріївна - магістр групи ПМН-51 Національного університету ДПС України.

Влада та мораль: історичні аспекти взаємодії.

СТЕПАНЕНКО Кирило Володимирович – кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, член Дніпропетровської обласної організації

Асоціації українських правників.

Деякі питання впливу сучасності на процес взаємодії влади і моральності.

КАРМАЛІТА Марія Володимирівна – кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національного університету

Державної податкової служби України.

Теоретичні засади сучасного українського законотворення.

ШРАМКО Сабріє Сейтжеліївна – молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка

В.В. Сташиса Національної академії правових наук України. 

Морально-ідеологічні засади протидіїкорупції.

ЩЕРБИНА Євген Миколайович – кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, член Дніпропетровської обласної організації

Асоціації українських правників.

Моральні засади адвокатськоїдіяльності.

ЛУК’ЯНОВ Дмитро Васильович – кандидат юридичних наук, начальник управління планування та координації правових досліджень, доцент кафедри держави і права НАПрН України.

Взаємодія права та моралі в умовах глобалізації

ВЛАДИКА Анастасія Олегівна – викладач кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, член Дніпропетровської обласної організації Асоціації українських правників.

Право і мораль: у контексті патріотичного виховання молоді

КАЛЮЖНИЙ Кирило Ростиславович – юрист.

Моральне спрямування як людиновимірний зміст політики

КАСЯНЕНКО Євгенія Валеріївна – викладач кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, член Дніпропетровської обласної організації Асоціації українських правників.

Принцип доброчесності державного службовця як складова реформування державноїслужби в Україні

ЦИГАНКОВ Андрій Ігорович – адвокат.

Питання моралі органів суддівськоївлади та правоохоронних органів

ШУМІЛО Ольга Олексіївна – аспірант кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

До питання ефективної взаємодії громадянського суспільства та інститутів державноївлади

МІНІЧ Анатолій Павлович – кандидат філософських наук, старший викладач

Національного університету «Острозька академія».

Мораль як інструмент підвищення ефективності державних організацій

ВІТВІЦЬКИЙ Сергій Сергійович – кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справдоцент, член правління Дніпропетровської

обласної організації Асоціації українських правників.

Законодавство про право на доступ до публічної інформації в аспекті здійснення громадського контролю

КОВАЛЬЧУК Інна Валентинівна – кандидат юридичних наук, доцент кафедри історії, теорії держави і права та державного будівництва Білоцерківського національного аграрного університету.

Децентралізація місцевої влади в Україні, як необхідна умова успішного реформування економіки

ГРИЦАЙ Ірина Олегівна – кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справчлен правління Дніпропетровської обласної організації Асоціації українських правників.

Національна ідея як консолідуючий фактор суспільного та державного розвитку

РОСІК Тетяна Володимирівна – здобувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Трансформація функціонального призначення судової практики в умовах реформування судової влади

ХОПТА Ольга Сергіївна – здобувач Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Принципи права як доктринальна основа удосконалення діяльності органів судовоївлади України

ЗОЛОТУХІНА Ольга Миколаївна – здобувач Київського університету туризму, економіки і права.

Функції нотаріату в сучасних умовах взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства

АЛЬБЕРДА Тарас Григорович – голова ГО «Інститут суспільних ініціатив, магістр права.

Україна: від буферного міжчасся до успішної спільноти.

КОЛОС Ігор Васильович – аспірант кафедри цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Зміна клімату: моральний вибір.

ПІТЯКОВА Тетяна Степанівна – старший викладач кафедри філософії КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

Професійно-етична освіта як ефективна форма вироблення етичної чутливості фахівця.