В Україні 27 жовтня - національний День Біблії. Євангелізація у в'язниці.

Традиційно в останню неділю жовтня в Україні вшановують День Біблії. Пенітенціарне душпастирство УГКЦ проводить євангелізаційні заходи у пенітенціарних закладах України 27 жовтня 2013 року. Для помочі і зв'язку з Вашим місцевим капеланом або відомостей про найближчий пенітенціарний заклад, який ви можете відвідати  телефонуйте +380984229221. 

 

Зміст події - зустріч з в'язнями на тему походження Біблії, розповідь про Боже Слово, формування канону Святого Письма, роль його в житті християн, місце Біблії в молитві та літургійному житті Церкви. 

Українські капелани обмінялися досвідом служіння з польськими душпастирями.

20 –  24 жовтня 2013 року у Центрі вишколу персоналу пенітенціарних установ Республіки Польща у Попово «Centralny Ośrodek Szkoleniowy Służby Więziennej» неподалік Варшави відбувалася двадцять третя щорічна загальнонаціональна конференція в’язничних душпастирів Римо-Католицької Церкви Польщі. У ній взяли участь 180 священиків На запрошення прелата о. доктора Павла Войтаса, головного тюремного капелана Польщі, в зустрічі взяли участь представники Української Греко-Католицької Церкви: о. Олексій Куйбіда (Коломийсько-Чернівецька єпархія), о. Михайло Бугай (Тернопільсько-Зборівська єпархія), о. Іван Мельник та о. Євген Гаврилишин (Бучацька єпархія).

 

Під час з'їзду капеланів відбувався обмін досвідом,  навчання, а також реколекції капеланів. Їх провадив парох кафедрального собору єпархії Варшавсько-Празької , о. Богуслав Ковальські. «У реколекційних науках ми пізнавали один одного і Того, Хто покликав нас до цього служіння, –  поділився о. Михайло Бугай, багатолітній капелан Бережанської виховної колонії, – тому що усвідомлення цього покликання створює для нас оптимальні умови для душпастирства в’язнів. Але ми повинні постійно аналізувати наше життя, щоб ми досвідчували спасительну дію Ісуса Христа. У нас немає імунітету, кожен з нас має слабкі сторони, як і інші люди. Так що ми повинні робити те, що належить нам: проголошувати Євангеліє, проповідувати надію на визволення, сповідати, зцілювати ... і, перш за все продовжувати молитися».

«Там, я вчуся любові, яка походить від самого Христа. Я можу засвідчити з упевненістю, що це унікальне служіння, одне з найкрасивіших у моєму житті. Вперше перехід через ворота в'язниці  залишив у мене велике враження. Чоловік потрапляє в цілком інший світ» - сказав о. Іван Мельник, капелан Чортківського слідчого ізолятора.

 

«Ми дуже потрібні людям, особливо тим , хто втратив свою гідність і тим, які шукають сенс власного життя, –  зазначив капелан о. Іван Мельник, –  Ці люди зустрічаються кожен день у в'язниці».

 

Відповідальні за окремі доповіді про служіння у в'язниці поділилися своїми поглядами, відзначивши величезний вплив тюремних капеланів на засуджених у процесі виховання. Особисте свідчення працівників тюремного персоналу, пов'язаних із співпрацею зі священиками, які виконують своє служіння у в'язницях, було нагодою висловити велику вдячність і радість за можливість співпраці на користь осіб, що  відбувають покарання в пенітенціарних установах: «В нашому житті і у житті цих людей ми зауважуємо, направду, великі зміни; покликання священика-капелана – одне з найкрасивіших служінь» – вважають пенітенціарії.

 

Наші священики розповіли про свій досвід служіння в'язням і про значний прорив у реформуванні пенітенціарної системи в Україні за останнє десятиліття. Зокрема про зміни законодавства на користь відновлення інституту капеланства. Адже відповідний законопроект виноситься на розгляд у першому читанні на третій сесії Верховної Ради України.

Повідомив о. Олексій Куйбіда,
капелан Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

 

Соціальний вимір в'язничного служіння став справою чоловічої мирянської фундації і багатьох вірян.

24 жовтня 2013 року з Монастиря Св. Василія Великого у Києві  для потреб в'язнів у Київському слідчому ізоляторі було передано гуманітарний вантаж: взуття, сорочки і теплий одяг для підлітків, чоловіків та жінок. Гуманітарну акцію при храмах УГКЦ у Києві проголосили члени міжнародної католицької мирянської фундації «Лицарі Колумба». Збір теплих речей для в'язнів триває. Численні в'язні були заарештовані у теплу пору року і не мають теплого вбрання. Велика подяка й молитва за всіх вас, хто вніс свою часточку в це Христове служіння.

У донецьких в’язнів з’явився свій янгол-охоронець
У в’язнів Донецької колонії №124 є свій ангел-охоронець, їм допомагає, носить домашній борщ і молиться за їх душі старенька жінка Варвара Щербаха.

В’язні називають її мамою, а коли вона заходить до донецької колонії, вітають стоячи.

Все своє життя після втрати сина, який помер від наркотиків в тюрмі, Варвара Григорівна присвятила допомозі засудженим.

Доброта жінки справді безмежна – вона повністю віддає свою пенсію, нічого не очікуючи взамін.

Папа Франциск передав особисте вітання усім ув'язненим.

 

«Дякую вам і хочу використати цю нагоду зустрічі з вами, що працюєте у в’язницях, щоб передати вітання всім ув’язненим», – сказав Папа Франциск на початку зустрічі з приблизно 200 капеланами в’язничного душпастирства Італії, що відбулася перед загальною аудієнцією в середу, 23 жовтня 2013 року. «Усім, – додав він. – Будь-ласка, скажіть їм, що я молюся за них, ношу їх у своєму серці, молю Господа й Богородицю, аби вони змогли позитивно перенести цей нелегкий період свого життя».
 
Святіший Отець зазначив, що «Господь є близько» і що треба «жестами, словами, серцем» нагадувати в’язням, що Бог «не залишається за межами тюремної камери, за межами в'язниці», Він є також і там. «Також і Він є ще досі ув’язнений: чи не так? У нашому егоїзмі, у наших системах, у численних проявах несправедливості, які з легкістю вдаряють найслабших: чи не правда? Тоді як “великі риби” вільно плавають...» – додав Папа.

За словами Папи Франциска, жодна камера «не є настільки ізольованою, щоб не допустити Господа», який є там, плаче, працює і надіється разом із в’язнями. Адже Його «батьківська й материнська» любов проникає всюди. «Я молюся, – сказав Єпископ Рима, – щоб кожен відкрив серце цій Господній любові».

Він зазначив, що спілкування з ув’язненими є доброю нагодою замислитися над слабкістю, притаманною кожній людині, над тим, що кожен із нас міг би бути на їхньому місці, і це є спонукою молитися, наближатися до них.

«Молюся також за вас, капеланів, за ваше служіння, яке не є легким, але дуже важливим і відповідальним, яке, виражаючи одне з діл милосердя, вчиняє видимою ту присутність Господа Бога в тюрмі, у камері... Ви є знаком Христової близькості для цих братів, які потребують надії», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що справедливість не є утопією, її можна досягнути, хоч це й нелегко, тому що «наші слабкості є повсюдними».

У Коломийській ВК 41 священики, освітяни, лікарі, депутати і в’язні провели спортивні змагання.

Спортивний турнір провели 15 жовтня і приурочили до 71-ї річниці створення УПА. Змагання розпочали на спортивному майданчику Коломийської виправної колонії №41 державним гімном і підняттям прапора. Шість команд, а це: священики Отинійського деканату Коломийсько-Чернівецької єпархії, вчителі районного управління освіти, лікарі, депутати Коломийської районної ради, в’язні та працівники ВК-41 розпочали завзяту боротьбу за перемогу.

Заходи розпочалися з молебня в церкві Преображення Господнього за участю владики Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Василя Івасюка та капелана отця Олексія Куйбіди. З привітальним словом до присутніх звернувся Адміністратор Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Кир Василій (Івасюк). “Нашим спільним завданням є не перемогти один одного, а показати пошану і людську солідарність, добрий приклад до наслідування”, - сказав Архієрей. До присутніх також звернувся Богдан Болюк, голова райради. Виступили також заступник голови Коломийської РДА Ярослав Мочернюк, начальник Коломийського міськрайонного управління юстиції Володимир Дутчак, начальник управління освіти, молоді та спорту Коломийської РДА Ігор Мартинюк, начальник установи Ігор Туркалевич, провідний тренер шахового відділення Коломийського ДЮСШ № 2 Михайло Шукайлик і, як годиться, побажали їм чесної гри та справедливої перемоги.

Загальноколонійська спартакіада включала змагання з волейболу, шахів, настільного тенісу, перетягування канату та гирьового спорту. Змагання проходили динамічно та цікаво. У безкомпромісній та насиченій боротьбі результати передбачити було складно.

За доброю традицією, яка не перший рік існує в колонії, у турнірі з волейболу взяли участь команди працівників установи, священнослужителів УГКЦ, районної ради, управління освіти, молоді та спорту Коломийської РДА, Коломийської ЦРЛ та засуджених. Цього року переможцем гри у волейбол стала команда представників Коломийської районної ради.

Для засуджених були ще організовані змагання по шахах, перетягування канату і підняття гирі. У зв’язку з погодними умовами, почався дощ, волейбольний турнір продовжили у приміщенні спорткомплексу по вулиці Довбуша, де перемогу святкували депутати. Друге місце здобули вчителі, треті священики. Владика Василій вручав переможцям пам’ятні грамоти і дарунки.

На завершення Єпископ відзначив, що всі ми є перш за все людьми, які через спортивні змагання почувалися однією командою і проявили справу милосердя по відношенню до ув’язнених. Цей суспільний захід є продовженням справи світлої пам'яті владики Миколая Сімкайла.

Автор: о. В. Перцович, прес-секретар Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Священномученика Василя Величковського проголосять покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ.

У 2014 році, напередодні дня особливої пастирської турботи про в'язнів, який традиційно відзначається в Неділю блудного сина, блаженного священномученика Василя Величковського урочисто проголосять покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ. Про це Департаменту інформації УГКЦ розповів отець Костянтин Пантелей, відповідальний в Церкві за пенітенціарне душпастирство.

 

«Маємо право стверджувати, що кожен священик, який перейшов через Гулаг, може бути таким покровителем. Але постать блаженного Василя Величковського привабила нас тим, що ми знаємо про його священиче служіння для в'язнів в умовах Гулагу. Причому він служив не тільки для вірних УГКЦ, а й для всіх в'язнів. Не таємниця, що для Василя Величковського було винесено вирок смерті й він перебував у камері смертників, з якої щодня когось розстрілювали. Він сам був одним зі смертників, яких мали незабаром убити. Це просто випадковість, що влада чомусь замінила йому смертний вирок на ув'язнення. Потім у каменоломнях, відбуваючи покарання, він разом з іншими ув'язненими створив в одній з галерей богослужбову каплицю. І відправляв там Літургії. Блаженний скеровував свою проповідь до людей, які не лише не були греко-католиками, а й не вважали себе віруючими. І це причина, чому ми зупинилися на його особі, на його біографії. Вона є для нас певним зразком душпастирства для всіх категорій в'язнів. Адже ми не зосереджуємося тільки на вірних УГКЦ, ми проповідуємо, допомагаємо і служимо всім потребуючим, незалежно від того, чи це люди віруючі, - всім людям у потребі, які опинилися у в'язниці», - розповів капелан.

 

Отець Костянтин пояснює, що такий покровитель потрібен, бо в ньому, передусім, мають потребу самі душпастирі. «Душпастирство потребує такого свідка, який вже перед Богом за нього заступається. Проголошуючи своїм опікуном тут, на землі, святого, який перебуває вже в небі, ми просимо його в особливий спосіб узяти нас під покровительство. Це не означає, що ми його призначили. Ми для себе просимо, щоб таке проголошення урочисто звершити, але через такого роду проголошення відбувається також особливе молитовне звернення, в якому ми визнаємо, що потребуємо підтримки не тільки на землі, а й перед Господом, такого особливого заступництва і такого провідництва», - зазначив священик.

 

За його словами, таке проголошення є свідченням нашої віри у вічне життя, у те, що в цій земній мандрівці ми користуємось Божою порадою, але також і певним провідництвом і заступництвом Божої Матері, святих апостолів, які ведені Святим Духом. І в певних справах, наша Церква може мати такого провідника, до якого ми звертаємося, просячи, аби не зачахло і не припинилося це служіння, щоб воно мало постійну підтримку, пораду й провід не лише земного характеру, а й небесного.

Отець Костянтин переконує, що проголошення покровителя це подія не тільки вербального характеру, а й духовного значення.

 

Він сподівається, що на його запрошення взяти участь у проголошенні, яке відбудеться в Києві, відгукнуться представники інших Церков, які служать у тюрмах і з якими греко-католицькі капелани співслужать.

 

Нагадаємо, Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви у серпні 2013 року, що відбувся у Києві, постановив проголосити блаженного священномученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ.

 

Департамент інформації УГКЦ

Покровські відвідини в'язнів.

14 жовтня 2013 року відбулися традиційні відвідини в'язнів у зв'язку із святом Покрови Пресвятої Богородиці: у Київській слідчій установі -  жінок та неповнолітніх, у Бучанській виправній колонії -  хворих міжобласної лікарні ДПтС. Тяжко хворі прийняли Св. Оливопомазання. Через проповідь про історію свята Покрови та, зокрема, про появу Божої Матері у Царгороді, Почаєві, Гваделупе, Люрді, Фатімі, Гарабандалі в'язні довідалися про духовні джерела молитов Церкви до Богородиці.

Свято вшанували в'язні також у каплиці Св. Миколая на території Чортківського, Івано-Франківського слідчого ізолятора, в інших пенітенціарних установах, де душпастирюють капелани УГКЦ.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

У тренінгу про дотирмання стандартів належного поводження з дітьми в місцях несвободи брала участь представниця Пенітенціарного душпастрства УГКЦ.

7-10 жовтня, на запрошення ресурсного Центру "Гурт", координатор волонтерської допомоги Пенітенціарному душпастирству УГКЦ Мирослава Козачок взяла участь у тренінгу з питань дотирмання стандартів належного поводження з дітьми в місцях несвободи. Захід зорганізували Харківський інститут соціальних досліджень (ХІСД) за підтримки Фонду підтримки демократії Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні та у співпраці з ЮНІСЕФ та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Тренінг був нагодою познайомитися з молодими активістами, правозахисниками, представниками громадських організацій, волонтерами, що цікавляться правами дитини в інтернатах, психоневрологічних лікарнях, притулках для дітей, приймальниках-розподільниках, слідчих ізоляторах, виховних колоніях тощо.

Програма навчального тренінгу охоплювала наступні блоки:
• Історія, місія й завдання національного превентивного механізму.
• Визначення, особливості й класифікація дитячих місць несвободи.
• Мінімальний стандарт належного поводження з дітьми в місцях несвободи.
• Принципи та методи моніторингу дитячих місць несвободи.
• Особливості здійснення моніторингу в різних дитячих місцях несвободи. Найбільш поширені порушення.
• Вивчення досвіду роботи НПМ зарубіжних країн та України.
• Організація взаємодії з державними органами.

Зазначимо, що Пенітенціарне душпастирство УГКЦ, Карітас-України має досвід ефективного втручання в ситуаціях, коли порушуються права дітей. Це є одним із покликань Церкви в служінні в'язням.

Стан пенітенціарної системи України на 1 жовтня 2013 року.

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України,

Станом на 1 жовтня 2013 року в 182 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 131 204 особи, крім того на обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 136312 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

При цьому: у 26 діючих слідчих ізоляторах та 6 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	22 664 особи,
з них на стадії: досудового розслідування	1 889 осіб,,
судового розгляду (до винесення вироку)	9 148 осіб,
у 142 кримінально-виконавчих установах з них:	107 581 особа,
у 9 установах максимального рівня безпеки	4 344 особи;
у 41 установі середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	40 295 осіб;
у 35 установах середнього рівня безпеки для вперше засуджених	34 655 осіб;
у 9 установах мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	6 077 осіб;
у 4 установах мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків	902 особи;
у14 колоніях для тримання жінок	5 855 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах	2 798 осіб;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	2 302 особи;
у 24 виправних центрах	4 966 осіб;
у 7 виховних колоніях для неповнолітніх	959 осіб.

Серед засуджених:
12 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1868 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
615 осіб відбувають покарання у вигляді арешту у арештних домах,  утворених при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
16,3 тис. осіб - за умисне вбивство, у тому числі: 8,1 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
9,3 тис. осіб - за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження; 
27,5 тис. осіб - за розбій, грабіж та вимагання;
2,3 тис. осіб - за зґвалтування;
30 осіб за захоплення заручників;
20 тис. осіб - за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 112 промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.

При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 9 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад, в яких навчається 14,2 тис. осіб.
Навчальний процес забезпечують 1280 вчителів, для потреб яких обладнано 586 навчальних класів, з яких 456 обладнано як предметні кабінети.

Для задоволення релігійних потреб засуджених та персоналу в органах та установах пенітенціарного відомства облаштовано 142 культові релігійні споруди (108 храмів, 27 каплиць, 7 молитовних будинків), а також 162 молитовні кімнати та 9 молитовних куточків. Загальна кількість віруючих засуджених, які постійно відвідують заходи релігійного спрямування, сягає майже 39 тисяч осіб. А духовно-просвітницьку діяльність із засудженими здійснює майже 3 тисячі священослужителів та волонтерів, які є представниками 103 релігійних конфесій, громад, організацій та церков, офіційно зареєстрованих в Україні.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 47,9 тис. працівників, при штатній чисельності 53,9 тис. посад з них:

• вищий середній та старший начсклад - 14 483 особи;
• рядовий та молодший начсклад - 22 330 осіб;
• вільнонаймані працівники - 11 084 особи.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011року № 201-р утворено Інститут кримінально-виконавчої служби у складі Національної академії внутрішніх справ, у якому навчається на денній формі - 509 курсантів та за заочною формою - 435 слухачів.

Державна пенітенціарна служба України

 

Храмове свято у Чортківському СІЗО управління ДПтС України в Тернопільській області.

09.10.2013 року в день переставлення Святого Апостола Івана Богослова, у церкві, що побудована на території Чортківського слідчого ізолятора на Тернопільщині і освячена ім'ям цього святого, відбулася святкова Божественна Літургія. На літургії були присутні співробітники установи, перший заступник начальника управління Р.В. Макаровський, старший психолог сектору СВПР управління ДПтС України в Тернопільській області В.Д. Колодій, монахині згромадження Сестер Пресвятої Родини, священики Української Греко - Католицької церкви, священик домініканського ордену громадянин Польщі Slowinski Tomasz та священнослужитель громадянин Швейцарії Rohrer Niklaus , засуджені які відбувають покарання у господарській обслузі СІЗО. Дякуючи представникам управління священнослужителі іноземних держав змогли взяти участь у Божественній Літургії.

Священнослужителі надають значну допомогу адміністрації у духовному, моральному відродженні осіб, які утримуються в установі. Капелан о. Андрій щосереди здійснює обряд сповіді ув'язнених та засуджених, щонеділі та по великих релігійних святах проводить богослужіння у храмі. Ця праця без сумніву приносить свої корисні плоди - тільки за останній двоє засуджених прийняли таїнство хрещення і миропомазання, одного засудженого було обвінчано у храмі за християнським обрядом. Великою популярністю серед засуджених користуються художні та документальні фільми духовного змісту, які надає отець - капелан. Священнослужителі висловили теплі слова вдячності начальнику установи В.О. Заверусі та працівникам слідчого ізолятора за активне сприяння у поширенні та утвердженні духовних та моральних цінностей в установі та вручив почесні грамоти.

 

 

На завершення начальник установи В. Заверуха зазначив, що кожна людина незважаючи на всі її вчинки має право на розкаяння і виправлення свого життя. Адже Господь повний співчуття, милосердя любові. Він більше радіє одному розкаєному грішнику, ніж дев'яносто дев'яти праведникам. Тому духовне виховання є важливою складовою колективного впливу на засуджених та ув'язнених і невід'ємною частиною виховного процесу.

 

Сектор соціально-виховної та
психологічної роботи управління
ДПтСУ в Тернопільській області

Ora et labora, молися і працюй.

Майстер-клас з виготовлення чернечих чоток відбувся 7-8 жовтня 2013 року у жіночому реабілітаційному центрі «Преображення», смт. Любеч. Навчання провела сестра Антонія Шелепило, монастир Різдва Пресвятої Богородиці.

Учасниці програми навчилися мистецтву плетіння, яке століттями практикували ченці для промовляння Ісусової молитви. «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішну…», - ця покаянна молитва лунатиме до Бога з уст тих, хто придбає чотки виготовлені з любов’ю  реабілітантками.

«Для мене дуже цінним є те, що на чотках, які я плету, творитиметься молитва. Таким чином, коли виплітається кожен новий вузлик – думка повертається до Бога. Виходить, що ми працюємо і молимося водночас», - ділиться враженнями Люба, учасниця програми.

Чотки можна замовити або придбати у Реабілітаційному центрі «Преображення», тел.:097 66 84 845, с. Михаїла

 

 

 

 

В Любечі у Центрі соціальної реадаптації жінок «Преображення» проходить семінар.

30.09 - 05.10.2013 р. відбувається п’ятиденний семінар для працівників та учасників Центру соціальної реадаптації жінок «Преображення» в Любечі. Його проводять Роман Прочко, терапевт узалежнень Руху «За тверезість життя» Комісії здоров’я УГКЦ і Марія Новіцька, християнський психолог Комісії Здоров'я УГКЦ, Руху «За тверезість життя».  

Програма праці досвідчених тренерів включає ділення досвідом праці з узалежненими людьми, супервізія для працівників, духовна основа  реабілітації, ознайомлення з терапевтичною програмою, створеною працівниками руху «За тверезість життя» Романом Прочко і Марією Новіцькою.  Протягом семінару учасниці реабілітаційної програми мають також можливість в атмосфері довіри отримати відповіді на свої запитання і кваліфіковані поради для особистого зросту.

До групи з десяти учасників приєднався також гість із Сум отець Олександр Дядя, настоятель храму Введення в храм Пресвятої Богородиці, член комісії «За тверезість життя» УГКЦ. «Завдяки створеним комфортним умовам центр «Преображення» може стати постійним місцем для навчання та підвищення кваліфікацій працівників даної сфери. Адже тут затишок створюють чудові господині,  усюди чистота й порядок, і, на загал, приємні умові перебування, - ділиться пан Роман та додає: «Атмосфера перебування – дуже тепла, хороша,  доброзичлива, зі сторони всіх, хто тут перебуває - як працівників, так і учасників».

Отець Віталій Котик, директор центру, зазначив: «Цієї осені ми проводимо вже другий тренінг для працівників та учасників процесу соціальної реадаптації. Безсумнівно, це дуже важливо, і тому маємо намір систематично запрошувати компетентних спеціалістів з метою щонайкращого способу адаптації учасників реабілітаційної програми нашого центру «Преображення».
«Для мене особливо важливою була інформація про те, як запобігти професійному вигоранню, яке загрожує працівникам таких сфер діяльності, а також навики розпізнавання і запобігання маніпуляційній поведінці, з якою можна зіткнутися, працюючи з даною категорією людей» - поділилася пані Людмила, соціальний працівник центру «Преображення». Розподілення тягарів та відповідальності всередині команди Центру, широке залучення допомоги волонтерів належать до найсильніших чинників, які допомагають справлятися зі складними щоденними завданнями.

 

Служіння жінкам у важких життєвих обставинах визнано одним з найбільших викликів сьогодення, на який держава, суспільство, Церква  намагаються дати відповідь. Партнером у розвитку служіння центру «Преображення» є відома благодійна організація Карітас-Україна. Налагоджується координація діяльності та взаємодія із відповідними соціальними службами на районному і на обласному рівнях. Зараз соціальну реадаптацію проходять шестеро жінок. Очікується прихід ще чотирьох підопічних. 

 

Серед найближчих планів розвитку діяльності центру - організація підсобного господарства, навчання жінок основам праці на комп'ютері та в інтернеті. Вивчення ринку праці в Україні, взаємодія з державними і суспільними структурами допоможе дати відповідь на питання: яким завтра буде день жінок, що повертаються до життя.