Останні дні травня, напевне, залишаться в пам’яті багатьох школярів та, особливо, випускників. Для когось це початок чергових канікул, для когось - крок у доросле життя. Не оминула урочистість і тих, хто внаслідок важких обставин змушений здобувати знання у місцях позбавлення волі. 30 травня 2014 року відбулась урочистість останнього дзвоника у Львівському Слідчому Ізоляторі, на якому були присутні капелан Слідчого ізолятора о. Тарас Мирка та с. Оксана Пелех. Після урочистого привітання вчителів та управління, вдячних слів учнів та випускників, відбулась спільна молитва та благословення всіх присутніх свяченою водою. Також ми мали нагоду привітати всіх неповнолітніх, котрі перебувають у Львівському СІЗО з нагоди Дня Захисту Дітей. Божого благословення всім вчителям, працівникам та, особливо, дітям та підліткам, котрі перебувають у місцях позбавлення волі та мріють про краще майбутнє!
Шукати в цьому блозі
субота, 31 травня 2014 р.
четвер, 29 травня 2014 р.
Розпочинаючи декаду місійності ув'язненим.
На заклик Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава, священики,
які є знаряддям у
Божих руках -мають через дію Святого Духа торкнутися і
навернути заблукані людські серця. Найбільше, напевно, потребують цього
навернення засуджені, які допустилися якоїсь великої помилки у своєму житті і
зараз відбувають тут покарання. Через Святу Сповідь, очищення духовне,
наступає швидше і оздоровлення тіла. Під час Сповіді, яку проводив в’язничний
капелан о. Омелян Колодчак, жінки мали змогу скинути кайдани гріха і прийняти
Господа у своє серце. Багато жінок, завдячуючи волонтеру Світлані Довгополій,
виявляють бажання приступити до Сповіді і омити свою душу від гріхів. І
сьогодні в такий прекрасний травневий день шість жінок приступили до Сповіді і
прийняли Святе Причастя. Отець Омелян звернувся до засуджених: « Сьогодні,
розпочинаючи декаду місійності, ми повинні просити в Святого Духа дару віри у
Воскреслого Христа. Бо у Бога немає нічого неможливого. Святий апостол Павло,
бувши людиною високоосвідченою на той час, був в’язнем духовним і моральним.
Він переслідував християн. Зустріч з Ісусом по дорозі до Дамаску перемінила
його. І хоч він зазнав переслідувань, терпів багато незручностей, через своє
навернення, але він в своїх посланнях говорив, що Сам Господь Духом Своїм
Святим укріпив і настановив його на дорозі правди. Так само і ми повинні вести
своє життя після того, як повірили в Істинного Бога і прийняли Його в своє
життя, щоб своєю поведінкою не засмучувати Бога. Господь постійно очікує на
нас, але ми за своїми клопотами у повсякденному житті не звертаємо на це уваги.
І деколи Богові потрібно в чудесний спосіб навернути нас до Себе. І сьогодні Господь стукає до кожного серця, кличе нас не розчаровуватися. Він дарує надію ув’язненим. Як пройшовши закритими дверима до апостолів, які очікували благодаті Духа Святого, так і сьогодні він бажає ввійти до кожного вашого серця, щоб там оселитися, послати вам надію на краще майбутнє, допомогти здійснити всі ваші сподівання. Нехай через дію Духа Святого в душах ваших панує мир і спокій. Бо вознісшись на небо Господь не полишив нас, а завжди перебуває з тими, що люблять Його, промовляючи: «Я з вами і ніхто проти вас».»
Оскільки перший день декади місійності присвячений дару
хрещення і Божого усиновлення, то знаковим стало те, що у цей день одна з
ув’язнених жінок, Галина Богданівна Дах, виявила бажання охреститися, прийняти
дар хрещення, і віднині стати дитиною Божою. Отець Омелян уділив Таїнство св.
Хрещення, давши їй нове ім’я при хрещенні - Анна. Охрещеній Анні він подарував
ікону Ісуса, а хресній мамі книжку «Ісус – моє спасіння», побажавши їм від нині
завжди відчувати Божу присутність у своєму житті.
Надія Тхір
У свято Вознесіння відбулося відвідування в'язнів.
29 травня 2014 року о. Костянтин Пантелей поздоровив із святом Вознесіння в'язнів та персонал ДПтС України у Київському слідчому ізоляторі та в міжобласній лікарні пенітенціарної системи в Бучанській виправній колонії № 85.
Підписатися на:
Дописи (Atom)