Стан пенітенціарної системи України на 1 грудня 2014 року

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України, на 1 грудня 2014 року в 149 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 79 750 особи. На обліку у 669 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 88 632 засуджених до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

При цьому:

у 23 слідчих ізоляторах та 8 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	16 501особа,
з них на стадії: досудового розслідування	1 991осіб,
судового розгляду (до винесення вироку)	5 928особи,
у 140 кримінально-виконавчих установах  з них:	62 794особи,
у 9 колоніях максимального рівня безпеки	3 820осіб;
у 40 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	24 766осіб;
у 34 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених	18 469особи;
у 9 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	2 421осіб;
у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків	598 осіб;
у 14 колоніях для тримання жінок	2 9525особи;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах	1 456осіб;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	1 726осіб;
у 24 виправних центрах	2 507осіб;
у 6 виховних колоніях (для неповнолітніх)	455 осіб.

Серед засуджених:
395 осіб відбуває покарання у вигляді арешту у 59 арештних
домі, утворених при установах виконання покарань (36) та
слідчих ізоляторах (23);
1777 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
10,7 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
14,2 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 6,3 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
7,4 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
16,9 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,1 тис. осіб – за зґвалтування;
22 осіб за захоплення заручників;
8,6 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 110промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 164 майстернями.

При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 8,5 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 140 загальноосвітніх навчальних закладів.

Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 141 культова релігійна споруда, у томо чеслі 107 – храмів; 27 – каплиць; 7 – молитовних будинків.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 44,2тис. працівників, (при штатній чисельності 52,5 тис. посад) з них:

• вищий середній та старший начсклад –13,5 тис.;
• рядовий та молодший начсклад – 20,6 тис.;
• вільнонаймані працівники – 10,1 тис.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", (у якому навчається на денній формі – 541 курсант та за заочною формою –362),Інституті кримінально-виконавчої служби (у якому навчається на денній формі – 657 курсантів та за заочною формою – 426 слухачів) і Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України (у якому навчається на денній формі – 518 курсантів та за заочною формою –299 слухачів).

Згідно звітних даних ДПтС України станом на 1 листопада 2014 року загалом в цих установах трималось 12,7 тис. осіб (9,9 тис. засуджених та 2,8 тис. осіб, узятих під варту).

Відповідно, в Луганській області розташовано 16 установ (12 виправних колоній, два виправних центра, Старобільський слідчий ізолятор та Луганська установа виконання покарань з функцією слідчого ізолятора), у яких трималось 7 тис. осіб (5,8 тис. засуджених та 1,3 тис. осіб, узятих під варту).

У зв’язку з військовою агресією проти України у її східних регіонах частина установ виконання покарань залишились на території, що тимчасово не контролюється українською владою, а саме:

- 14 установ в Донецькій області, у яких трималося 9,7 тис. осіб;

- 14 установ в Луганській області, у яких трималося 6,5 тис. осіб.

28 червня 2014 року під час проведення антитерористичної операції у районі дислокації Червонопартизанської виправної колонії (№68) в Луганській області було зруйновано основні об’єкти колонії. З метою захисту життя і здоров’я засуджених та персоналу виправної колонії керівництвом ДПтС України було організовано їх евакуацію, при цьому засуджених жінок переміщено Качанівської виправної колонії (№54) в Харківської області.

На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» організовано зміну місця знаходження управлінь ДПтС України в Донецькій та Луганській областях з тимчасово неконтрольованої території на територію, що контролюється українською владою.

У зв’язку з московською збройною інтервенцією Були змінені юридичні адреси керівних центрів пенітенціарної системи в областях:

- управління ДПтС України в Донецькій області – вул. Карла Лібкнехта, 105, м. Маріуполь, Донецької області;

- управління ДПтС України у Луганській області – вул. Леніна, 32-А/302, м. Сєвєродонецьк, Луганської області.

Також, згідно з вимогами зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 ДПтС України починаючи з 1 грудня 2014 року було призупинено фінансування органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, розташованих на території, непідконтрольної українській владі.

У Кримській автономній республіці, анексованій у березні московськими інтервентами залишалося 5-ть пенітенціарних установ.

Державна пенітенціарна служба України

Митрополит Василь (Семенюк): «Суспільство не повинно викреслювати засуджених із соціального життя».

Владика Василь (Семенюк), Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборіський, стурбований браком уваги до ув’язнених осіб в українському суспільстві. Про це він сказав 5 грудня в Тернопільському обласному художньому музеї під час виставки мистецьких творів в’язнів під назвою «Переображення Господньою любов’ю».

«Ми, переживаючи Революцію гідності і бажання глибокої переміни до нового життя, знову чуємо стільки тверджень, що нічого не змінилося, але саме в цих творах наших в’язнів натрапляємо на той стан душі, якого потребує все суспільство, аби відродитися», - сказав митрополит.

Архиєрей відзначив актуальність виставки в контексті непростого часу для України, коли кожен потребує відновлення почуття власної гідності та повинен боротися за незалежність України. Митрополит сказав, що суспільство не повинно викреслювати засуджених із соціального життя, а навпаки - допомогти залікувати рани минулого, і в цьому він підкреслив особливу роль душпастирів-капеланів.

Захід відбувався з ініціативи Департаменту у справах душпастирства силових структур Патріаршої курії УГКЦ та пенітенціарної служби у Тернопільській області. У виставці взяли участь керівник відділу з душпастирства в пенітенціарній системі України о. Констянтин Пантелей, дирекція музею, представники пенітенціарної служби у Тернопільській області, а також семінаристи Тернопільської духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого. Останні відтак стали учасниками дводенного семінару, де вчилися душпастирювати в середовищі в’язнів.

Прес-служба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

Волонтерам розповідали про християнське служіння у тюрмах.

Автор: Ірина Худобá 

Вирок суду не повинен стати помстою суспільства, вважають священнослужителі. У виправному закладі людина має шанс покаятися та змінити свою життєву дорогу. Працювати з ув’язненими вчили волонтерів на спеціальному семінарі. 

ЯРОСЛАВ ОМЕЛЯН, художник, громадський діяч:

«Українці там, звичайно, священики були дуже, бо всі священики, які були в той час, греко-католики, всюди було їх там. Вони правили, сповідали, причащали».

Художник та колишній політв’язень, Ярослав Омелян, читає лекцію для волонтерів: аби підготувати небайдужу молодь до роботи з ув’язненими, на базі Державної пенітенціарної служби області провели семінар під гаслом «Покарані, але не відкинуті!». Ярослав Омелян каже, для ув’язнених сибірського табору релігія відігравала важливу роль. Тому він переконаний, що саме з Богом в серці можна всі труднощі пережити.

ЯРОСЛАВ ОМЕЛЯН, художник, громадський діяч:

«Хто його знає, що чекає кожного? А життя – то дуже трудна дорога. Але ту дорогу треба пройти до кінця. Я сьогодні вперше в такому приміщенні, де я побачив і оформлення, і підготовчі такі кадри, які будуть перевиховувати тих людей, які спіткнулися, і переконаються в тому, що вони зробили зло, і більше його робити не будуть».

Священнослужителі кажуть: робота з ув’язненими має свою специфіку. Адже доводиться приходити до непростих людей, які живуть в нелегких обставинах. Керівник відділу Греко-католицької церкви з питань душпастирства у пенітенціарній системі Костянтин Пантелей запевняє: особи, які потрапляють в місця позбавлення волі, не повинні залишатися без дотику суспільства. Адже священики нерідко стають свідками того, як люди за ґратами міняють свою життєву дорогу. І велика заслуга у цьому саме проповідників, катехитів та волонтерів.

прот. КОСТЯНТИН ПАНТЕЛЕЙ, керівник відділу ПК УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України:

«Слово «пенітенція» – латинське слово, яке означає «каяття»,є в основі нинішнього семінару. Мало сказати, що, якщо людина є злочинцем, скажімо, що її треба просто відчужити від суспільства, вигнати з цього суспільства. Раніше ще існували різні кари, вплоть до кари смерті. Необхідно стремитися, щоби людина переосмислила сенс життя. Щоб вона прийшла до глибокого миру, перш за все, з Богом, з ближнім і з самим собою». 

Відтак, чи не основна мета таких занять – заохотити молодь до християнського служіння в установах виконання покарань. Загалом у семінарі взяло участь близько 25 людей. Серед них – семінаристи, які, переконаний, Костянтин Пантелей, повинні бути відкриті до всякого роду душпастирства, а також – просто небайдужі молоді люди, які згодом, каже священнослужитель, могли б зробити свій вклад у реформування пенітенціарної системи.

прот. КОСТЯНТИН ПАНТЕЛЕЙ, керівник відділу ПК УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України:

«Ми, в основному, робимо наголос, що це люди, які фахово зацікавлені: психологи, педагоги, соціальні психологи і педагоги, можливо, соціальні працівники, юристи майбутні, правники. Люди, які в той чи інший спосіб будуть причетні до формування кримінального судочинства, законодавства. Можливо, хтось із них стане депутатом я не знаю». 

ІРИНА БАРІДА, учасниця семінару:

«Мене завжди цікавило, як молодь може долучитися до волонтерства у в’язниці, щоби якось цим ув’язненим допомогти. Старатись достукатись до серця людини, не ставити на перше місце той її вчинок, який вона вчинила, за що вона сидить, а просто бачити перед собою саму людину, того ближнього, і, як Ісус вчив, щоб бачити Христа в тому ближньому. Я думаю, Бог буде діяти через нас, і обов’язково якось і нам відкриє ту людину, і нас відкриє для тієї людини».

Джерело - http://intb.te.ua/