Круглий стіл "Розвиток капеланського служіння в Україні".

17 листопада 2016 року у Комітеті Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему: «Розвиток капеланського служіння в Україні» Представники Церков розглядали питання: стан виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 677-р; законодавче забезпечення капеланського служіння (душпастирства) у Збройних Силах України, Національній гвардії України, прикордонних військах та інших військових формуваннях та соціальних захист і забезпечення військових капеланів, які несуть службу в зоні проведення АТО. Посилення розвитку співпраці між керівництвом Державної кримінально-виконавчої служби, персоналом установ виконання покарань і слідчих ізоляторів та представників церков - капеланами. Робота над законодавчими ініціативами, спрямованими на розвиток медичного капеланства (проект Закону № 4987).

ЗВІТ №19 про «Шкільний портфелик» дітям, матері яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі (07.11.2016 р.)

Щороку 1-го вересня шкільний дзвінок скликає до країни знань тисячі дітей України. Хтось із них вперше переступить шкільний поріг, а хтось ступає цієї осені на фінішну пряму, яка виводить до дорослого, самостійного життя. Та у декого з школяриків у цей день до радісного хвилювання домішується крапелька гіркоти. Бо немає поруч найближчої людини, з якою хотілось би розділити це хвилювання. Їх матері відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

Турботою про цих дітей вже не перший рік переймається парафія св.Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі з настоятелем о.Ігорем Онишкевичем. 10 дітей, позбавлених материнської ласки та опіки, отримають цього року наш «Шкільний портфелик», наповнений щедрими і дбайливими руками доброчинців. А ще до кожного з них вони вклали крихітку свого серця, краплинку любові, іскорку тепла.

Висловлюємо щиру подяку всім, хто прилучився до наповнення «Шкільного портфелика».

Спільнота Лицарів Колумба взяла участь у днях Ювілею у в'язниці

18 листопада чоловіки спільноти Лицарі Колумба, яка діє при громадах Української Греко-Католицької Церкви, відвідали в'язнів, що знаходяться у терапевтичному і хірургічному відділенні Міжобласої лікарні пенітенціарної системи України, що на території Бучанської виправної колонії № 85. 

За сприянням відділу соціально-виховної і психологічної роботи із засудженими установи протоієрей Костянтин Пантелей у супроводі волонтерів із чоловічої релігійної спільноти постаралися передати тепло молитви і добрих діл в'язням, які знаходяться на лікуванні. Заходи були присвячені Надзвичайному Святому Року Божого Милосердя, що тривав у Вселенській Церкві з 8 грудня 2015 р. до 20 листопада 2016. День Ювілею Божого Милосердя у в'язницях відбувався в Україні протягом 5-18 листопада. Спільнота Лицарів Колумба активно допомагає у доброчинних акціях Пенітенціарного душпастирства УГКЦ з 2012 року. Нещодавно лицарі супроводжували єпископа Михаїла Колтуна під час відвідування в'язнів у Лук'янівському слідчому ізоляторі.

Протягом жовтня громади УГКЦ збирали гігієнічні засоби для особливо потребуючих в'язнів, серед яких неповнолітні, жінки, матері з дітьми, недужі й ті, що втратили на свободі усі соціальні зв'язки. Кожний, хто бажав долучитися до служіння Церкви у в'язниці, приносив індивідуальний набір гігієнічних засобів, теплий одяг і взуття. Пакунки стали не лише знаком уваги, але й суто матеріальним виміром людяної підтримки. Єпископи й капелани, у супроводі волонтерів не лише спілкувалися з в'язнями, але й передавали їм тепло родин, які долучилися до збірки.

Перед завершенням візиту в установу, о. Костянтин звернувся до персоналу виправної колонії, що перебував на чергуванні. Він повідомив офіцерів про суть акції милосердя та про зусилля християнських Церков щодо належної підтримки пенітенціарних службовців в суспільстві і в державі. Священик заохотив присутніх звершувати пенітенціарне служіння у повній свідомості свого християнського покликання.

Брати лицарі поділилися своїми переживаннями, пов'язаними зі своєю місією у в'язниці:

«Важливим моментом для мене стало спостереження, що попри умови в'язниці, соціальну обмеженість, зло і кримінальні правила, щоденне відчуття вини і інакшості, ув'язнена людина всеодно залишається людиною і має потребу в розраді, потішенні і в просто у відвіданні та доброму слові чи посмішці.»

Олександр Дикун  

 «Як виявилося, що набагато простіше і психологічно комфортніше просто пожертвувати гроші (або речі) в якості допомоги ув'язненим... Мені особисто було трохи непевно іти до в'язнів (ще й у лікарні), оскільки не знав яка буде їх реакція на нас - відвідувачів, яким добре і які на волі. Але замість озлобленості і агресивності в більшості з них я побачив змордованих, надламаних чоловіків, які з жваво та з інтересом відреагували, що їх хтось відвідав. Складно сказати - чи це присутність священика зумовлює таку зразково-покірну поведінку в'язнів, але як би не було - для них такий візит це подія дня, а то й тижня.»

Левко Довган

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ