Доброчинці підтримали ув'язнених жінок у потребі

27 липня 2021 року гуманітарний вантаж вартістю понад 10 тисяч, що включав індивідуальні засоби гігієни, було передано для ув'язнених жінок у Лук'янівській в'язниці.

БЛИСКАВИЧНО ЗАВЕРШИЛАСЯ ДОПОМОГОВА АКЦІЯ!

Актуальна потреба БУЛА в допомозі ув'язненим жінкам. Гостру необхідність в підтримці переживають понад 30 осіб. Терміново БУЛИ потрібні індивідуальні набори, які включають: 

1. Шампунь або гель для душу.

2. Зубна паста/щітка.

3. Гігієнічні прокладки.

5. Господарське мило.

6. Порошок для ручного прання.

7. Мило для рук.

Місце для передачі: 

- Патріарший собор

- Храм Св. Миколая на Аскольдовій Могилі

ЗБІРКА ЗАВЕРШЕНА Й ПЕРЕДАНА УВ'ЯЗНЕНИМ. УКЛІН ДОБРОЧИНЦЯМ!

БОГОВІ ПОДЯКА!

За участю волонтерів відбувся XIII сезон «Козацького гарту» у виховній колонії

24 липня 2021 року у Державній установі «Кременчуцька виховна колонія» відбувся XIII сезон «Козацького гарту». Його було організовано коштами, зібраними в результаті доброчинного аукціону творчості в'язнів після Всеукраїнської експозиції «Покликані до свободи». Свято провів капелан о. Роман Атаман за участю волонтерів.

Кременчуцький богатир, священник та військовий ветеран у виховній колонії провели свято «Козацький гарт». Духовне і спортивне свято було започатковане Пенітенціарним душпастирством УГКЦ 2009 року у Прилуцькій виховній колонії та відбувалося щоліта також у Самбірській, Бережанській, Ковельській, Кременчуцькій колоніях для неповнолітніх за участю численних волонтерів і доброчинців. Після закриття усіх підліткових колоній, крім Кременчуцької, «Козацький гарт» проводиться лише в одній колонії. Сприянням керівництва та участю працівників установи подія дала її учасникам найкращі емоційні спогади.

Програма традиційно включала випробовування, в яких юнакам необхідно було проявити силу, спритність, швидкість, витривалість та спеціальні вміння з ігрових видів спорту. До кола завдань входив також  конкурс козацької пісні та бліц-вікторина з історії козацтва. У заході взяло участь близько 40 вихованців, порівну дві команди від відділень установи.

Арбітраж та суддівство свята козацької звитяги забезпечували волонтери. Юнаки, що брали участь у святі, показали не тільки чудові спортивні результати, а й проявили гарні творчі здібності та знання української минувшини.

За результатами змагань, перемогу здобула команда 2-го відділення. Її учасники набрали найбільшу кількість балів, а тому отримали почесні грамоти «За витривалість, старанність, дружність, взаємоповагу, проявлені під час випробовувань». Також кожен з учасників 3-го відділення отримав грамоти другого ступеня. Призи – спортивний інвентар для кожної з команд були передані на церемонії закриття спортивного свята.

«Мені радісно було перебувати серед вихованців, що брали участь у «Козацькому гарті». Я побачив шляхетні риси, які виховують в собі ці хлопці. Радісно бути причетними до змін їхнього життя. Особливо цінною є підтримка волонтерів, які своєю присутністю дають дітям відчуття солідарності та відповідальності відкритого суспільства» - поділився священик Роман Атаман.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Зціляти рани, спричинені злочинами, супроводити в дорозі каяття - завдання капеланів

14 червня 2021 року єпископ Петро Лоза, помічник Сокальсько-Жовківський, відвідав ув'язнених довічно у ДУ "Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31).

Цей візит мав на меті духовну і гуманітарну підтримку в'язнів, яких владика Петро опікував як в'язничний душпастир 2014 - 2018 рр. Сприянням адміністрації установи, владика обійшов усі камери довічників, уділивши увагу і час кожному із понад 70-ти в'язнів, які утримуються в секторі максимального рівня безпеки, а відтак зустрівся індивідуально з двома засудженими. Норми карантинних обмежень у в'язницях тривають й візити душпастирів відбуваються тільки за умов їх виконання.

Напередодні відзначення великого свята Трійці в'язні цікавилися духовним змістом євангельської події народження Церкви. Єпископ Петро підбадьорив ув'язнених на їхній дорозі каяття й надії. Він наголошував на священному значенні часу життя людини, який є також Божим часом навіть у в'язниці. 

Довічний вирок - вища міра правосуддя відносно найтяжчих кримінальних злочинів, у більшості випадків пов'язаних із загибеллю людей. На жаль, зранені важкими наслідками злочинів, в'язні часто витісняють свою провину із сфери власної відповідальності та перекладають її на правосуддя, на інших людей та й на цілий соціум. Також, визнавши свою провину, вони не раз втрачають надію на прощення в Бога і в людей. Впадають у відчай. 

Страждання з приводу втрати близьких людей несуть їх рідні. Інколи, служіння милосердя до в'язнів, жертви злочинів та їх рідні сприймають як критику правосуддя та байдужість до втрат, яких вони зазнали. Цю проблему добре розуміють душпастирі. Тому владика Петро завжди наголошує на необхідності Церкви служити не лише в'язням, а й особам, які зазнали непоправних втрат внаслідок злочинів. Ця складна проблема може бути представлена в ініціативах служіння парафіяльних священиків та християнських спільнот на території кожної єпархії.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ