У Бразилії в’язниці без охоронців пропонують ув’язненим шлях до одужання

Заклади, якими керує місцева некомерційна організація, зосереджуються на реабілітації, а не на покаранні за методом, який поширився по всьому світу.

«До того, як я прийшов сюди, я міг думати тільки про втечу з в’язниці», — каже Ізраель Домінгос, зображений тут під час «Доброго ранку, Ісусе», щоденного духовного зібрання у в’язниці APAC [Аполлін Гільро-Малік/Аль-Джазіра]

Елеонора Хьюз

Опубліковано 16 травня 2023 р

Коли чотири роки тому Ізраеля Домінгоса засудили за торгівлю наркотиками, 34-річний бразилець навіть не міг уявити, що зрештою опиниться у в’язниці, де йому передадуть ключі, і вирішив не тікати.

«До того, як я прийшов сюди, я міг думати лише про втечу з в’язниці», — сказав він Аль-Джазіра під час нещодавньої екскурсії у в’язницю в східному бразильському місті Сан-Жоао-дель-Рей. 

«Я бачив себе на вулиці зі зброєю в руках, як заробляв на великій кількості наркотиків».

Тепер Домінгос каже, що хоче повернутися до в’язниці, якою керує Асоціація захисту та допомоги засудженим (APAC), щоб стати соціальним працівником після відбуття терміну. Після року у звичайній в'язниці його перевели до закладу APAC.

APAC, бразильська некомерційна організація, яка виступає за краще ставлення до в’язнів, має унікальну модель у десятках закладів, якими вона керує по всій країні. Ув'язнені слідкують за безпекою та дисципліною, самостійно готують їжу та носять свій одяг. Ув'язнених, яких називають «особами, що видужують», називають на ім'я, а не за номером.

Понад 400 ув’язнених у в’язниці Сан-Жоао-дель-Рей в APACі мають ключі від власних камер – і, на відміну від звичайної в’язниці, тут немає озброєних охоронців, які слідкують за їхніми переміщеннями.

Чоловік у в'язниці Apac готує "французький хліб"

Семюель (справа) навчився пекти хліб на курсах професійної підготовки в APAC
[Аполлін Гійеро-Малік/Аль-Джазіра]

Це дуже далеко від норми в Бразилії, де загальна кількість ув'язнених перевищує 800 000 осіб. Міністерство прав людини країни повідомило про нелюдські умови, включаючи гнилу їжу та тортури, у в’язницях штату Ріо-Гранді-ду-Норті, що призвело до масових заворушень минулого березня.

У 2021 році у звіті Міжамериканської комісії з прав людини говорилося, що по всій Бразилії ув’язнені «часто утримуються в переповнених і структурно недосконалих в’язницях, погано поводяться та часто піддаються тортурам».

У в'язницях APAC камери виглядають чистими, їжа свіжа, а навчання є частиною програми реабілітації. Що стосується рецидивів, то в той час як у бразильському штаті повідомляється, що середній національний показник становить 39 відсотків після п’яти років – це число набагато менше, ніж 80 відсотків, наведені міжнародними спостерігачами, – APAC каже, що його заклади мають рівень близько 14 відсотків.

Леонардо Енріке, який відбуває 19-річний термін ув'язнення за торгівлю наркотиками, сказав, що після того, як з ним поводилися з гідністю в закладі APAC в Сан-Жоао-дель-Рей, він відмовився від злочину.

«Моя мрія — попрацювати помічником судді з суддею, який не вірить у відновлення, показати йому, що так, це працює», — сказав Енріке Аль-Джазіра.

У системі APAC ув’язнені мають ключі від ізолятора та тюремних камер
[Аполлін Гійеро-Малік/Аль-Джазіра]

«Марна трата часу і життя»

Деніо Маркс, менеджер з міжнародних зв’язків Міжнародного центру вивчення методу APAC, організації, яка надає допомогу в дослідженні та навчанні в цих установах, сказав, що приймаються засуджені за всі види злочинів, хоча злочинці, пов’язані з наркотиками, були найбільш поширеними. .

Перш ніж суддя зможе відправити ув’язнених до державних закладів APAC, вони повинні спочатку провести певний час у звичайній в’язниці, куди їх можна повернути, якщо вони не адаптуються до системи APAC. Це служить стимулом для дотримання вимог, сказав Аль-Джазірі Антоніо Фузатто, президент об’єкта APAC в Сан-Жоао-дель-Рей.

Але один ув’язнений сказав, що якби його негайно відправили до в’язниці APAC, замість того, щоб провести три роки у звичайній в’язниці, він досяг би більшого прогресу у досягненні своїх амбіцій і освітніх цілей.

«Стандартна в’язниця була марною тратою часу та життя», — сказав Аль-Джазіра Аліссон, який говорив за умови, що його прізвище не буде розголошено.

Однак, згідно з Марксом, ці заклади мають працювати «пліч-о-пліч» зі звичайними в’язницями. Занепокоєння з приводу корупції серед місцевих чиновників у деяких містах разом із обмеженими ресурсами зупинили зусилля щодо подальшого розширення системи APAC, сказав він Аль-Джазіра, але в той же час методологія продовжує набирати обертів у всьому світі, від Німеччини до Південна Корея.

Деякі критикують цей підхід. Фернанда Пратес, професор права бразильського Фонду Гетуліо Варгаса, сказала, що це ризикує легітимізувати пенітенціарну систему в цілому. «Ми повинні подумати про те, як можна відбувати покарання за межами пенітенціарних установ», — сказала вона Аль-Джазіра.

Цей курс дозволяє ув’язненим скоротити термін покарання, читаючи книги
[Аполлін Гійеро-Малік/Аль-Джазіра]

Як християнська некомерційна організація APAC розглядає злочин через призму індивідуальних моральних помилок, а не як соціальну структуру, яка може змінюватися, коли змінюються умови, додав Пратес. Духовність, заснована на християнській вірі, відіграє важливу роль у філософії та практиці APAC, а в’язні беруть участь у щоденних молитовних ритуалах і гімнах.

Нових ув'язнених, які входять до в'язниці Сан-Жоао-дель-Рей, зустрічає табличка з написом: «Ось людина входить, злочин залишається зовні».

Пошук нового початку

Деяким ув’язненим спочатку може бути важко адаптуватися до ритму APAC, який передбачає щодня прокидатися о 6 ранку та проводити цілий день, займаючись справами, заняттями та навчанням, аж до 22:00.

Виносячи ці вироки, судді вирішують, чи помістити засуджених у «закритий», «напіввідкритий» чи «відкритий» режим, що визначає обмеження їх свободи пересування. Пізніше ці позначення можуть бути змінені.

Під час закритого режиму ув’язненим рідко дозволяється виходити з будівлі, де містяться камери, загальна зона та велике патіо. Але ті, хто перебуває у напіввідкритому та відкритому режимах, можуть побродити по зеленій і просторій території закладу Сан-Жоао-дель-Рей, включаючи город, ферму з курами та свинями та медичний центр.

У пекарні закладу ув’язнені щодня виготовляють тисячі буханок хліба. У великих сараях вони відкривають основи металургії, кладки та обробки дерева.

Енріке, який отримав середню освіту з моменту прибуття до закладу три роки тому, сказав, що виріс у районі Сан-Жоао-дель-Рей з високим рівнем злочинності. Раніше він захоплювався торговцями людьми, які мали мотоцикли, а не велосипеди.

Приміщення для відпочинку, яке використовується як футбольне поле

Деякі з ув’язнених розташувалися навколо футбольного поля, щоб виготовляти вироби
[Аполлін Гійро-Малік/Аль-Джазіра]

Мені подобається визнавати, що я пішов хибним шляхом», — сказав він. «Коли ми вільні, ми самі робимо вибір».

Інший ув'язнений, Ділермандо до Карму Камара, розповів Аль-Джазіра, що до того, як приїхати до колонії в APACі, він боровся з депресією. «Коли мене посадили в третій раз, я вже не мав бажання жити», — сказав він, дивлячись на білі шрами на своїх зап’ястях.

Камара, який відбуває 20-річний термін ув’язнення за торгівлю наркотиками та насильство, вважає, що APAC надав ув’язненим інструменти для перебудови свого життя: «Сім років у іншій в’язниці не дали мені того, що я отримав тут за п’ять місяців. »

ДЖЕРЕЛО: AL JAZEERA

МОЛИТВА СВЯТОГО ПАВЛА VI ЗА УВ'ЯЗНЕНИХ

Господи!

Мені кажуть, що я повинен молитися. Але як я можу молитися, коли я такий нещасний? Як я можу говорити з Тобою в тому стані, в якому я перебуваю? Мені сумно, я злий, іноді я в розпачі. Я скорше б лаявся, ніж молився. Я глибоко страждаю: бо всі проти мене і осуджують мене; тому що я тут, далеко від своїх, віддалений від своїх занять, без свободи і без честі. І без миру: як мені молитися, Господи?

Тепер я дивлюся на Тебе, що був на хресті. Ти також, Господи, переносив біль; так, і який біль!

Я знаю. Ти був добрим, Ти був мудрим, Ти був невинним; і вони чинили наклепи на Тебе, вони ганьбили, вони судили, вони бичували Тебе, вони Тебе розіп'яли, вони Тебе вбили.

Але чому, де справедливість? Чи зміг Ти пробачити тих, хто поводився з Тобою так несправедливо і так жорстоко? Чи міг Ти молитися за них? Справді, мені кажуть, що Ти дозволив Себе вбити таким чином, щоб врятувати Своїх катів, щоб врятувати нас, грішних людей: також щоб врятувати мене?

Якщо так, Господи, то це свідчення того, що людина може бути доброю усередині, навіть коли вирок людських судів тяжким тягарем лежить на її плечах. Я теж, Господи, в глибині серця відчуваю себе краще, ніж думають інші: я теж знаю, що таке справедливість, що таке чесність, що таке честь, що таке добро.

Перед Тобою в мене виникають такі думки: Ти бачиш їх? Ти бачиш, що я огидний зі своїми стражданнями? Бачиш, що мені хотілося б кричати і плакати? Ти розумієш мене, Господи? Це моя молитва? Так, це моя молитва: з глибини гіркоти моєї я підношу голос до Тебе; не відкидай його.

Хоч би Ти, що постраждав, як я, більше за мене, за мене, хоча б Ти, Господи, вислухай мене.

Я маю так багато чого попросити у Тебе!

Дай мені, Господи, мир у серці, дай мені спокійну совість; нове сумління, здатне на добрі думки.

О Боже, я кажу Тобі: як я провинився, прости мені! Ми всі потребуємо прощення і милосердя: Молюся до Тебе!

Господи, я молюсь Тобі за моїх близьких, які досі так дорогі мені! Господи, допоможи їм; Господи, утіш їх; Господи, скажи їм, щоб вони пам'ятали мене, що вони все ще любили мене. Мені дуже потрібно знати, що хтось все ще думає про мене і любить мене.

А також за цих супутників у нещастях і стражданнях, пов'язаних у цьому домі болю. Господи, помилуй.

Яви милосердя усім, так, навіть тим, хто змушує нас страждати; усім; ми всі люди цього нещасливого світу. Але ми, Господи, Твої створіння, Твої друзі, Твої брати, Христе; помилуй нас.

До нашого бідного голосу ми додаємо солодкий і невинний голос Богоматері; Пресвятої Марії, яка є вашою Матір’ю, а також для нас є матір’ю заступництва та розради.

Господи, дай нам Твій мир; дай нам надію.

У київській слідчій в'язниці представили програму "Шлях ув'язненого"

03 травня 2023 року для персоналу сектору СВПР ДУ "Київський слідчий ізолятор" відбулась презентація програм для осіб, що відбувають покарання в установах Державно-кримінальної виконавчої служби координатором "Шлях ув'язненого", підготовлена національним координатором програми Павлом Маркєловим. У цій події взяли участь представники Церков Міжконфесійної місії і президент Міжнародної Асоціації тюремного служіння Енді Корлі.

Міжконфесійна делегація зустрілась із начальником установи Сергієм Проценком, відвідала музей слідчого ізолятора, поспілкувалась із ув’язениними.

Окрім цього гості відвідали в’язничний храм святого праведного Іова Багатостраждального, де Архиєпископ Симеон нагородив церковними відзнаками психологів СІЗО.