Шукати в цьому блозі

вівторок, 18 лютого 2025 р.

Неділю про Блудного Сина молитовно відзначили в Івано-Франківській установі виконання покарань

У 2010 році за рішенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви Неділю про Блудного Сина було проголошено Днем особливої уваги УГКЦ до в’язничного служіння (пастирської турботи й молитви за в’язнів, за жертв злочину та за працівників Державної пенітенціарної служби України).

Церква відзначає цей день для підбадьорення і заохоти священників та мирян до місії у в’язницях, також для підтримки капеланів і волонтерів, які спираються на молитовну і матеріальну підтримку вірних.

З цієї нагоди, на запрошення о. Михайла Віхотя, адміністратора парафії Зіслання Святого Духа м. Івано-Франківськ, та в’язничних капеланів о. Арсена Панчака та о. Василя Сливоцького, до Івано-Франківської установи виконання покарань №12 завітав о. Тарас Путько, ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата. Про це повідомляє інформаційний центр парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ м. Івано-Франківська.

Для засуджених чоловіків та жінок відбулася Божественна Літургія. Моління очолив о. Тарас у співслужінні в’язничних капеланів та у супроводі братів-семінаристів ІФДС. У спільній молитві взяли участь також учасники мирянського Чину св. Василія Великого парафії Царя Христа м. Івано-Франківська — п. Надія Кирилюк, катехитка установи, та п. Євдокія Савчин.

У проповіді під час богослужіння о. Тарас наголосив, що сьогодні Христова Церква молиться за всіх в’язнів, бо вони є улюблені діти Божі. Саме тому, кожний ув’язнений має віднайти свій стосунок з Богом, користати з Божої любові, адже Бог завжди дає нам шанс змінитися.

«Висловлюємо подяку усім, хто долучився до молитви з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння, а також керівництву закладу за сприяння у проведенні молитовних заходів для духовного збагачення працівників установи, а також для опіки над духовними потребами ув’язнених», — зазначають в’язничні капелани.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

понеділок, 17 лютого 2025 р.

Українська Греко-Католицька Церква відзначає День пенітенціарного служіння

15 лютого 2025 року, напередодні Неділі про Блудного сина о. Юрій Стронянський відвідав Одеську виправну колонію № 14.

Кожен вʼязень, мав можливість отримати невеличкі подарунки, які приготували наші сестри-монахині Воплоченого Слова. Біблію, молитовник, солодощі та медалики із зображенням Архистратига Михаїла та Пресвятої Богородиці. Це були не просто подарунки, а знак того, що про них не забули, що навіть за ґратами вони не самі. Адже сам Господь велів відвідувати тих, хто в неволі, підтримувати тих, хто впав, і допомагати їм підвестися.

Напевно, для цих людей було важливо відчути: що їх пам’ятають, за них моляться, їм бажають світла і змін. Адже в кожній душі, навіть пораненій, є місце для добра і Бога. І якщо хоч одна людина після цієї зустрічі відчула тепло, надію та віру в можливість нового шляху – значить, цей день був прожитий недаремно.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

неділя, 16 лютого 2025 р.

Зустріч у Київському слідчому ізоляторі з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння

16 лютого 2025 року у каплиці Праведного Йова Багатостраждального відбулася зустріч душпастиря Комтянтина Пантелея із засудженими.

Неділя про Блудного сина в Українській Греко-Католицькій Церкві є Днем особливої уваги до в'язничного служіння. У Київській слідчій в'язниці в каплиці Багатостраждального Йова відбувся молебен і діалог із в'язнями на тему Євангелія дня.

У цю Неділю читається фрагмент Євангелія від Луки (Лук. 15:11-32), який приготовляє слухачів до входження у час покаяння і стриманості Великого Посту.

Він розповідає про Милосердного Батька, який очікує повернення свого сина після мандрів і втрат, пов'язаних з нерозважливим і розпутним життям.

Лейтмотив пенітенціарного душпастирства є у реінтеграції колишніх засуджених до суспільного життя. У процесі реінтеграції не трапляється без проблем несприйняття і відчуження, яке відчувають люди. 

Без віри в Бога неможливо подолати таку прірву. Про це якраз є ця притча, наприкінці якої люблячий батько виходить до старшого сина, який гнівається на те, як отець приймає і святкує повернення брата.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ