Представник УГКЦ взяв участь у конференції Асоціації психіатрів України у Львові.

16 листопада 2013 року на Філософсько-богословському факультеті УКУ у Львові відбулася конференція Асоціації психіатрів України "Психіатри: хто ми? З ким ми".
На запрошення президента Асоціації психіатрів України Семена Глузмана, з доповіддю про втілення соціального вчення Церкви у площині пенітенціарного душпастирства виступив ієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.

У заході взяли участь Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман, фахівці психіатрії, пацієнти та їх родини, журналісти, лікарі, психологи, богослови, філософи та інші люди, котрі отримали досвід «зустрічі» з українською психіатрією. На конференції обговорювалися питання середовища в якому працюють психіатри, живуть їх пацієнти та родини. У своїй доповіді о. Костянтин торкнувся питань служіння Церкви у в'язниці, яке має не лише релігійний, але соціальний і правовий характер. А само служіння спирається на біблійну і християнську антропологію, що врешті оформилися у сучасне соціально-етичне навчання Церкви. Капелан висловив щиру солідарність з лікарями психіатрії, які у важких обставинах виконують служіння у пенітенціарних установах. Зокрема о. Костянтин підкреслив роль родини, яка є джерелом або добрих або злих речей. Тому плекання і захист сімейних цінностей є запорукою здоров'я людської спільноти в Україні і в усьому світі.

За свідченням головного організатора Третіх психіатричних зустрічей Семена Глузмана: «Нам важливо мати платформу для можливості мислити та висловлюватися альтернативно, говорити та розуміти все, що стосується середовища, в якому ми працюємо та в якому живуть наші пацієнти і їх родини. Ми зустрічаємося, щоби осмислити не тільки самих себе, але й пізнати світ тих, кого ми «лікуємо». З уст наших пацієнтів та їх родин це звучить так: «Психіатри, хто ви і з ким ви?», а у наших роздумах - «Психіатри: хто ми і з ким ми?». Ми хочемо створити середовище діалогу і партнерства між системою і людиною, між лікарем і пацієнтом, державою і громадянином. Ми хочемо дозволити собі говорити про це відверто та не упереджено, без агресії чи взаємного звинувачення, наполегливо шукаючи конструктивні шляхи вирішення існуючих проблем. Тому тематика конференції торкається не тільки сфери охорони здоров’я, освіти, соціально-правового захисту, професійної етики та моралі, але, в кінцевому результаті, життя наших пацієнтів та їх родин.»