Впровадження в Святий рік Божого милосердя для пенітенціарних службовців.

В Івано-Франківському слідчому ізоляторі впродовж тижня з 8 по 11 грудня 2015 р. відбуваються духовні зустрічі працівників установи зі священиками. Сотрудники храму Зіслання Святого Духа (м.Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 105, парох о.Віталій Дем'янець) та в'язничні душпастирі Івано-Франківського СІЗО о. Арсен Панчак та о.Василь Сливоцький проводять духовні науки на тему Святого року Божого милосердя в який увійшла Вселенська Церква, а також Українська Греко-Католицька Церква у вівторок, 8 грудня. 

Пенітенціарії мають можливість не лише ознайомитися з історією виникнення цієї церковної традиції, але й роздумати над власним покликанням милосердного служіння в'язням відповідно до гасла Святого року "Милосердні як Отець".

Контекст року Божого милосердя для пенітенціарних службовців є надзвичайно важливим. Неможливо мати радість у цій професії, коли загасне надія на переміну душ, зранених гріхом. Тому поруч є Церква, яка допомагає переживати суть покликання пенітенціарного персоналу. На-жаль, служіння у зіткненні з правопорушниками, серед яких немала частина - рецидивісти, притупляє відчуття того, що за кримінальною бравадою і романтикою ховається покривджене і зранене серце, в якому, проте, не загасла спрага святості життя. Те, що відбувається в душі людини залишається божою таємницею. Легко не помітити, як грішного серця торкнулося каяття. Легко зберігати холодну впевненість у тому, що людина погрузла у багні невиправного зла. Але Святе Письмо нас вчить, що кожна мить життя сповнена нагод для початку чогось нового.

Так сталося у Києві. Ув'язнена у слідчій в'язниці на ім'я Анастасія 9 грудня 2015 року прийняла Святі Таїнства Хрещення, Миропомазання і Євхаристії. Вона благала про хрещення. Як катехумен вона встигла вислухати лише першу науку. З огляду на згасання її фізичного здоров'я підготовку до Св. Таїнства було припинено, як це трапляється в надзвичайних обставинах. Більшість з 33 років з життя Анастасії минуло в ув'язненні. Неодноразово засуджена, часто в конфронтації з  персоналом, досконалий знавець кримінальних звичаїв, авторитет злочинного світу. За  цього самого часу продовжують в Різдвяний піст свою підготовку ще дві жінки. Історії їх життя здатні викликати сльози. Не завжди гріх, покараний тюремним терміном, дає відчуття здійснення ідеалу справедливості. Але й у таких обставинах славно проявляється Божа ласка.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.