Представник УГКЦ взяв участь у конференції Асоціації психіатрів України у Львові.

16 листопада 2013 року на Філософсько-богословському факультеті УКУ у Львові відбулася конференція Асоціації психіатрів України "Психіатри: хто ми? З ким ми".
На запрошення президента Асоціації психіатрів України Семена Глузмана, з доповіддю про втілення соціального вчення Церкви у площині пенітенціарного душпастирства виступив ієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.

У заході взяли участь Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман, фахівці психіатрії, пацієнти та їх родини, журналісти, лікарі, психологи, богослови, філософи та інші люди, котрі отримали досвід «зустрічі» з українською психіатрією. На конференції обговорювалися питання середовища в якому працюють психіатри, живуть їх пацієнти та родини. У своїй доповіді о. Костянтин торкнувся питань служіння Церкви у в'язниці, яке має не лише релігійний, але соціальний і правовий характер. А само служіння спирається на біблійну і християнську антропологію, що врешті оформилися у сучасне соціально-етичне навчання Церкви. Капелан висловив щиру солідарність з лікарями психіатрії, які у важких обставинах виконують служіння у пенітенціарних установах. Зокрема о. Костянтин підкреслив роль родини, яка є джерелом або добрих або злих речей. Тому плекання і захист сімейних цінностей є запорукою здоров'я людської спільноти в Україні і в усьому світі.

За свідченням головного організатора Третіх психіатричних зустрічей Семена Глузмана: «Нам важливо мати платформу для можливості мислити та висловлюватися альтернативно, говорити та розуміти все, що стосується середовища, в якому ми працюємо та в якому живуть наші пацієнти і їх родини. Ми зустрічаємося, щоби осмислити не тільки самих себе, але й пізнати світ тих, кого ми «лікуємо». З уст наших пацієнтів та їх родин це звучить так: «Психіатри, хто ви і з ким ви?», а у наших роздумах - «Психіатри: хто ми і з ким ми?». Ми хочемо створити середовище діалогу і партнерства між системою і людиною, між лікарем і пацієнтом, державою і громадянином. Ми хочемо дозволити собі говорити про це відверто та не упереджено, без агресії чи взаємного звинувачення, наполегливо шукаючи конструктивні шляхи вирішення існуючих проблем. Тому тематика конференції торкається не тільки сфери охорони здоров’я, освіти, соціально-правового захисту, професійної етики та моралі, але, в кінцевому результаті, життя наших пацієнтів та їх родин.»

Інформація про служіння в'язничних капеланів УГКЦ

«Терпеливістю і милосердям!»

«Cum patientia et misericordia!»

 

Відродження душпастирства УГКЦ у пенітенціарних установах України розпочалося 1991 року, у часі її легалізації після років підпілля. Після перенесення 2005 року осідку глави УГКЦ до Києва блаженніший Любомир Гузар створив при Патріаршій Курії УГКЦ Департамент душпастирства у силових структурах України під керівництвом преосвященнішого Михаїла (Колтуна), єпископа Сокальсько-Жовківського. За координацію служіння УГКЦ у виправних колоніях та в’язницях відповідає Відділ душпастирства у пенітенціарній системі України. Сьогодні душпастирська опіка проводяться регулярно в пенітенціарних установах № 3, 13, 27, 30, 40, 41, 44, 47, 48, 50, 55, 57, 63, 85, 110, 112, 120, 124, у виправних центрах № 118, 128, 135 у дев'яти слідчих ізоляторах та в трьох колоніях для неповнолітніх України. Інші 6 установ наші священики мають можливість відвідувати тільки принагідно. Кожна з 12 єпархій на території України має головного капелана. Участь у служінні беруть священики, семінаристи, монахи й миряни – всього понад 200 осіб. Серед них – 41 священики-капелани. Більшість з них отримали сертифікати про засвоєння базового рівня компетентності для праці у пенітенціарних установах. Багато активних волонтерів є студентами або фаховими богословами, психологами, юристами, соціальними працівниками та педагогами.

Сучасний стан кримінально-виконавчої системи відзеркалює прагнення України до євроінтеграції.

Головними напрямками служіння капеланів є проповідь, катехизація, уділення Св. Тайн, сприяння у підтримці зв'язків із родиною, навчання, священиків і волонтерів основам місії Церкви у тюрмах. Неділя про Блудного Сина, за два тижні до Великого Посту, є проголошеною у Церкві Днем особливої пастирської турботи й молитви за в’язнів.

2001 року УГКЦ стала співзасновницею й учасницею Української міжконфесійної християнської місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”. Місія об’єднує 12 християнських Церков і деномінацій. Ця організація представляє Україну в Міжнародній асоціації тюремного служіння (PFI). Від 2003 року УГКЦ є учасницею, на правах спостерігача, а з 2007-го – дійсним членом Міжнародної католицької комісії душпастирської опіки в тюрмах (ІССРРС), яка діє під керівництвом Конгрегації в справах духовенства, у співпраці з Папською радою “Справедливість і мир” та має статус спеціального консультанта ООН.

2007 року у співпраці з фахівцями Державної пенітенціарної служби України УГКЦ започаткувала програму, що лягла в основу навчання капеланів Церков-учасниць Місії тюремного служіння. 2008 року відбулося Перше паломництво Державної пенітенціарної служби України до Зарваниці за участю представників 7 Церков-учасниць Місії. Традицією стало щорічне всеукраїнське паломництво для працівників пенітенціарної системи України під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» до Свято-Успенської Унівської Лаври. Воно відбувається на Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, 26 - 27 вересня.

У співпраці з Державною пенітенціарною службою УГКЦ посприяло участі праць образотворчого мистецтва в’язнів у міжнародних мистецьких конкурсах у Відні (червень 2009) та у Берліні (грудень 2009, грудень 2011).

2009 року у Києві з ініціативи УГКЦ було проведено Міжнародну конференцію «Юридичний вимір пенітенціарного служіння», в якій брали участь чільні представники Міжнародної католицької комісії в’язничного душпастирства (ІССРРС) та Міжнародної асоціації тюремного служіння (PFI). 2011 року, УГКЦ за співучастю церков-учасниць міжконфесійної християнської місії «Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі» зініціювала проведення круглого столу в УКРІНФОРМІ «Реалізація релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Вплив духовно-морального фактора на виправлення засуджених». Таким чином розпочалася праця з розробки концепції пенітенціарного душпастирства у в'язничній системі України.

Зустріч Європейської ради ICCPPC з українськими капеланами відбулась у Львові у січні 2012 року, що засвідчило зростаючу увагу міжнародної спільноти до системи правосуддя та попередження злочинності в Україні.

29 травня 2012 року вперше в стінах Верховної Ради України обговорювалася проблема систематичної духовної опіки в'язнями. Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у співпраці з Асоціацією Українських Правників та Українською міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі", провів «круглий стіл» на тему: «Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики». Найактивнішу участь у підготовці цієї події взяло Пенітенціарне душпастирство УГКЦ. Як наслідок цієї зустрічі триває розробка й обговорення проекту Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

12 грудня 2012 року Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав і Голова Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Лісіцков підписали Угоду про співробітництво. Угода є віддзеркаленням розвитку співпраці, передбаченої попереднім документом, підписаним Блаженнішим Любомиром 2007 року. Текст Угоди не лише підсумував структурні зміни, що сталися за останні 5 років, але також зробив наголос на опіку персоналу ДПтС України та членів їх сімей, слухачів навчальних закладів ДПтС України, засуджених та осіб, узятих під варту.

26 грудня 2012 року відбулася презентація першого підручника, що подає фахові орієнтири священикам і волонтерам для душпастирства у пенiтенцiарних закладах «Служити в’язням». Вона є плодом багатолітньої співпраці з пенітенціарною службою та містить важливі документи Церкви стосовно цього прекрасного служіння.

У липні - серпні 2013 року представництво УГКЦ у складі міжконфесійної групи взяло активну участь у розробці пропозицій до Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) № 3233 .

Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ» у співпраці з Державною пенітенціарною службою України проводить у серпні 2013 року Всеукраїнську виставку-конкурс мистецьких робіт в'язнів «Переображення Господньою Любов’ю».  

Контакт:

преосвященніший Михаїл (Колтун),
єпископ Сокальсько-Жовківський,
керівник Департаменту УГКЦ
з душпастирства у силових структурах України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
e-mail: sokaleparchy@zhovkva.lviv.ua

ієрей Костянтин Пантелей,
керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства
у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
Тел. 098 422-9-221
e-mail: panteley@ukr.net

Сучасний стан пенітенціарної системи України.

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України,

станом на 1 листопада 2013 року в 182 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 129 941 особа, крім того на обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 133996 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

При цьому:

у 26 діючих слідчих ізоляторах та 6 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	22 690 осіб,
з них на стадії:  досудового розслідування	1 890 осіб,
судового розгляду (до винесення вироку)	9 472 особи,
у 142 кримінально-виконавчих установах з них:	106 284 особи
у 9 установах максимального рівня безпеки	4 347 осіб;
у 41 установі середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	39 923 особи;
у 35 установах середнього рівня безпеки для вперше засуджених	34 108 осіб;
у 9 установах мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	5 959 осіб;
у 4 установах мінімального рівня безпекиіз полегшеними умовами для тримання чоловіків	923 особи;
у 14 колоніях для тримання жінок	5 778 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах	2 743 особи;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	2 264 особи;
у 24 виправних центрах	4 922 особи;
у 7 виховних колоніях для неповнолітніх	967 осіб.

Серед засуджених:
12 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1866 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
564 особи відбувають покарання у вигляді арешту у арештних домах,  утворених при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
16,3 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 8,4 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
9,3 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження; 
26,7 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,3 тис. осіб – за зґвалтування;
30 осіб за захоплення заручників;
18,9 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 112 промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.

При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 7,2 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад, в яких навчається 14,2 тис. осіб.
Навчальний процес забезпечують 1280 вчителів, для потреб яких обладнано 586 навчальних класів, з яких 456 обладнано як предметні кабінети.

Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 142 культові релігійні споруди, з яких: 108 – храми; 27 – каплиці; 7 – молитовних будинків.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 47,7 тис. працівників, при штатній чисельності 53,9 тис. посад, з них:

• вищий середній та старший начсклад – 14,4 тис.;
• рядовий та молодший начсклад – 22,2 тис.;
• вільнонаймані працівники – 11,1 тис.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011року № 201-р утворено Інститут кримінально-виконавчої служби у складі Національної академії внутрішніх справ, у якому навчається на денній формі – 504 курсанта та за заочною формою – 435 слухачів.

Державна пенітенціарна служба України