26 червня відзначається Міжнародний день ООН на підтримку жертв тортур.

За рекомендацією Економічної і Соціальної Ради 1997 р. Асамблея ООН проголосила 26 червня Міжнародним днем на підтримку жертв тортур. Цей день проводиться з метою скасування тортур і забезпечення ефективного функціонування Конвенції 1984 року проти тортур та інших жорстоких видів покарань, яка набула чинності 26 червня 1987 року. Йдеться про будь-яку дію, якою особі навмисне заподіюється сильний біль або страждання, фізичне або етичне, щоб отримати відомості або зізнання, покарати за дію, залякати або примусити особу до дії, яка ґрунтується на дискримінації будь-якого характеру. Згідно рекомендацій ООН капелани користуються спеціальним статусом для повідомлення про випадки тортур.

Безсумнівним є право і навіть обов'язок держави ефективно реагувати на скоювані злочини. Нині пенітенціарна політика держави переживає значні зміни з огляду на декриміналізацію деяких статей Кримінального кодексу України та частіше застосування альтернативних покарань.

Але, за інерцією минулих років, в Україні тривале утримання у попередньому ув'язненні все ще залишається найпоширенішим різновидом тортур, як і стан хворих на соматичні та психічні захворювання, яким, з огляду на брак кадрів, недостатнє фінансування та переповнення слідчих установ не може надаватися відповідне медичне лікування. Церква наголошує на необхідності змін законодавства щодо утримання під вартою як запобіжного заходу, який не повинен був би застосовуватися для більшості випадків. Також на зменшення часу тривалості процедури, коли для тяжко хворих застосовується звільнення від подальшого покарання. Відомі численні випадки, коли рішення приходять навздогін за труною з тілом, яку передають родині померлого засудженого.

Згідно Компендіуму соціального вчення Церкви 404 пункт наголошує:

"…неприпустимий «арешт, єдина мета якого – отримати важливу для судового процесу інформацію»  [Іван Павло II, Звернення до Італійської Асоціації суддів (31 Березня 2000), 4: AAS 92 (2000), 633.]. Крім того, слід забезпечити, щоб «судові процеси проводилися швидко: їхня надмірна тривалість стає нестерпною для громадян і зрештою перетворюється на справжню несправедливість»  [[Іван Павло II, Звернення до Італійської Асоціації суддів (31 Березня 2000), 4: AAS 92 (2000), 633.]. Здійснюючи слідство, слідчі мають бути особливо обережними, щоб не порушити принцип презумпції невинності і право звинуваченого на конфіденційність. Зважаючи на те, що і судді можуть помилятися, закон має гарантувати адекватне відшкодування жертвам судових помилок."

Влада ув’язнювати, в історії людства, стала найпоширенішим методом впливу і застосування сили, крім хіба ще війни. Влада ця страшна і має застосовуватися з повною відповідальністю і повагою до прав людини.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.